Тенденції розвитку кредитної діяльності АТ "Ощадбанк" в умовах надзвичайних (форсмажорних) обставин

Abstract

Досліджено сучасні тенденції розвитку кредитної діяльності АТ "Ощадбанк". Висвітлено основні завдання аналізу кредитних операцій банку. Встановлено, що АТ "Ощадбанк" є стратегічно важливим банком з 100 % державним капіталом. Він є найбільшим банком за обсягом пасивів та активів. Клієнтами банку є представники мікро, малого та середнього бізнесу. З'ясовано, що Ощадбанк займає міцну позицію на фінансовому ринку не тільки серед ММСБ, але й серед корпоративних клієнтів. Проаналізовано фінансові показники банку і встановлено, що його фінансова ситуація є стабільною завдяки ефективній роботі інкасації, дистанційних каналів обслуговування, POS-терміналів тощо. Графічно відображено динаміку кредитного портфеля, який відображає його зростання навіть в часи війни. Проаналізувавши структуру кредитних операцій Ощадбанку, зроблено висновок, що кредитний портфель майже на 90 % сформований із кредитів юридичних осіб. Дослідження структури кредитів, наданих фізичним особам, дало змогу зробити висновок, що найбільшу частку серед таких кредитів становлять кредити з платіжними картками, а найменшу – споживчі кредити. З'ясовано, що більшу половину всіх кредитів становлять кредити з терміном надання більше одного року. З'ясовано, що найбільшу частку кредитів видано у національній валюті, а найменшу – у Євро. У процесі дослідження виявлено скорочення проблемної заборгованості АТ "Ощадбанк" шляхом реалізації заставного майна та прийняття такого майна на баланс банку. Проведене дослідження дало змогу дійти висновку, що банк навіть в часи війни має достатню ліквідність. Завдяки ефективному управлінню Ощадбанк наростив обсяг кредитного портфеля в умовах воєнного стану. Отже, кредитна діяльність ощадбанку під час війни не погіршилася, що сприяло розширенню нових видів кредитування бізнесу, особливо аграрного. Запропоновано напрями подальшого розвитку кредитної діяльності Ощадбанку: диверсифікація кредитного портфеля; впровадження нових комісійних продуктів; удосконалення системи управління кредитними ризиками; впровадження та розвиток цифрових продуктів; удосконалення інформаційних технологій; зменшення частки проблемних кредитів тощо.