АНАЛІЗ ФОНЕТИЧНИХ ЯВИЩ У ПОЕЗІЇ ГЕТЕ

Abstract

У статті розглядається переклад лінгвокультурних особливостей творів Й. В. Гете. Дане дослідження охоплює міжкультурні зв’язки українського та німецького народів. Завдяки здійсненому аналізові розширено міжмовні проекти, здійснено мистецькі програми, які доводять необхідність в опануванні творчого доробку Гете. Доведено, що особливості перекладу творчої спадщини Й. В. Гете яскраво відбито саме в поетичній фонетиці. Доведено, що фонетичні засоби у творах поета перекладено як описовими конструкціями, так і адекватним перекладом. Об’єктом статті є фонетичні явища у поезії Гете, предметом – аналіз фонетичних явищ у поезії Гете. Мета статті полягає у встановленні особливостей художнього перекладу творів Гете через фонетичні явища й процеси звуконаслідування. Під час роботи над статею нами з’ясовано, що у германських і слов`янських мовах головними інтонаційними засобами виступають: наголос у реченні, паузи, мелодія, тембр, висота та сила тону, темп вимови. Звісно, реалізація цих засобів суттєво залежить від індивідуальних особливостей мовця і від конкретної мовленнєвої ситуації. Також, окрім цих фонетичних особливостей та труднощів перекладу існують інші, такі, як аналіз і переклад звуконаслідувальних слів, явища алітерації й асонансу, фоносемантичні засоби, мова героїв, просторіччя тощо., а це, в свою чергу. Щодо фонологічних явищ під час перекладу концептів «Краса» і «Земля» нами доведено, що перекладачі вдало добирали голосні й приголосні літери, які передають сумний, глибоко схвильований стан ліричного героя, й також виражають гармонійну лагідність поезій Гете. У статті з’ясовано особливості художнього перекладу з лексичними особливостями, а також зосереджено увагу на процесах звуконаслідування які узгоджено з адаптацією самого перекладу.