ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ: ВПЛИВ ВІЙНИ ТА ПОТЕНЦІАЛ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Abstract

У статті досліджено умови та механізми примноження людського капіталу як потенціалу післявоєнного відновлення України. Здійснено аналіз теоретичних та прикладних досліджень сутності людського капіталу як економічного ресурсу та як потенціалу післявоєнного відновлення економіки України. Виявлено вплив війни на складові людського капіталу України. Досліджено проблему вимушеної міграції робочої сили та її вплив на втрату ВВП України. Проаналізовано показники безробіття та причини, що їх зумовлюють в умовах війни. Досліджено світові тренди розвитку людського капіталу та необхідність змін у системі менеджменту організацій, щоб аналізувати та враховувати навички працівників, розкривати їхній потенціал, змінювати форми комунікації та організації їхньої роботи, стимулювати креативність та відповідальність у роботі. Зазначено, що у системі управління людськими ресурсами у даний і повоєнний час необхідно: переглядати традиційні підходи до управління, будувати взаємовідносини в організаціях на принципах співтворення та балансування інтересів, фокусуватися на людській складовій сталого розвитку, враховувати та попереджувати ризики, пов’язані з управлінням людьми, вести постійний пошук нових рішень для управління людьми, бути готовими до нових викликів. Щодо самих працівників зазначено необхідність враховувати майбутні зміни у структурі зайнятості та у вимогах до їхніх навичок, оскільки у майбутньому найбільше знадобляться здатність до самоорганізації та самомотивації, уміння спілкуватися з багатьма контрагентами, уміння використовувати сучасні інформаційні можливості для розвитку, набуття «мирних» професій замість військових кваліфікацій. Приділено увагу гендерним аспектам використання людського капіталу у повоєнний період, оскільки значення жіночої праці буде об’єктивно зростати через прямі військові втрати працездатних чоловіків. The article explores the conditions and mechanisms for increasing human capital as the potential for post-war recovery in Ukraine. It analyzes theoretical and applied research on the essence of human capital as an economic resource and as the potential for post-war recovery of the Ukrainian economy. The impact of war on the components of Ukraine's human capital is identified. The issue of forced migration of the workforce and its impact on Ukraine's GDP loss is examined. The problem of unemployment and the reasons for it under wartime conditions are analyzed. Global trends in human capital development are studied, emphasizing the need for changes in organizational management systems to analyze and consider employees' skills, unleash their potential, change forms of communication and organize their work, stimulate creativity, and responsibility at work. It is noted that in the current and post-war period, in human resource management, it is necessary to: review traditional management approaches, build relationships in organizations based on co-creation and balancing interests, focus on the human component of sustainable development, consider and prevent risks associated with people management, constantly search for new solutions for people management, and be prepared for new challenges. Regarding the employees themselves, it is emphasized the need to consider future changes in employment structure and skill requirements, as self-organization and self-motivation skills, ability to communicate with multiple counterparts, ability to use modern information opportunities for development, acquisition of "peaceful" professions instead of military qualifications will be most needed in the future. Attention is paid to gender aspects of human capital utilization in the post-war period, as the importance of women's work will objectively increase due to direct military losses of able-bodied men.