ВИДІЛЕННЯ ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ У ГЕОЛОГІЧНОМУ РОЗРІЗІ СТРИЙСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ВЕРХНЬОМАСЛОВЕЦЬКОГО РОДОВИЩА

Abstract

Для достовірного вирішення задачі з виділення порід-колекторів в геологічному розрізі свердловини потрібна велика кількість різноманітної інформації про них. Однак дослідження (наприклад, гідродинамічні, кернового матеріалу) та випробування свердловин із тих чи інших причин проводять доволі рідко. В таких умовах доводиться покладатись тільки на геофізичну інформацію з дослідження розрізу свердловини. Ге-фізичні методи дослідження свердловин вирішують поставлену задачу доволі однозначно: в геологічних розрізах, що виповнені так званими «чистими кварцовими пісковиками». У випадку складної будови породи задачу з виділення колекторів у розрізі свердловини вирішити однозначно важко, що дуже часто призводить до пропуску продуктивних пластів. В роботі з метою виділення в геологічному розрізі свердловин стрийської світи Верхньомасловецького нафтового родовища піщаних різновидів (пісковик, пісковик глинистий, пісковик карбонатний, пісковик ущільнений, пісковик алевролітовий) автори запропонували використовувати параметр D, який характеризує частку дисперсної фракції, що припадає на загальний водневміст породи та чисельно дорівнює відношенню подвійного різницевого параметра за нейтронним гамма-каротажем, до подвійного різницевого параметра за гамма-каротажем. Породу відносять до піщаних різновидів за умови, що значення параметра D є рівним або більшим за 0,5. Для розділення піщаних різновидів на колектори (пісковики з Кп≥7 %) та неколектори (інші піщані різновиди з Кп<7 %) автори запропонували порівнювати значення параметра Dфакт, розрахованого за фактичними даними геофізичних досліджень свердловин, з еталонним значенням Dет, розрахованим за рівнянням залежності типу D=f(ΔIγ).