ФУНКЦІЙНІ ВИЯВИ ЕЛІПТИЧНИХ РЕЧЕНЬ У МОВІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ ДЛЯ ДІТЕЙ

Abstract

У статті проаналізовано структурно-семантичні особливості еліптичних структур у мові прози для дітей сучасних українських письменників, незважаючи на певні успіхи мовознавчої науки щодо опису структурно-семантичної специфіки еліпсису, наукових праць, присвячених опису еліптичних речень. Зауважено, що функційні вияви еліптичних речень у мові прози для дітей потребують уваги й вивчення, що й надало дослідженню більшої актуальності. У статті доведено, що особливої уваги заслуговують елементи творення експресивності, серед них – явища еліпсису. Еліптичні речення, неповнота яких виявляється тільки на структурному рівні, семантично не вимагають установлення неназваного компонента. З’ясовано, що заміна неповних речень граматично повними призводить до надлишкової інформації, уповільнення темпу мовлення. Еліптичне речення не має повного відповідника. У цьому якнайбільше й виявляється його особлива природа, своєрідність. Доведено, що до найпоширеніших типів еліптичних структур у прозових творах письменника належать речення з формально не вираженим присудком. За нашими спостереженнями, найчастіше вживаються еліптичні конструкції з незаповненою позицією буттєвого дієслова. У таких реченнях імпліцитно виражається дієслівна релятивна семантика, яка потребує для свого вияву одного або кількох слів-конкретизаторів, на відміну від дієслів абсолютивної семантики, яку передають одновалентні дієслова без участі поширювачів. Простежено, що для таких речень притаманна піднесеність, вони динамізують живе мовлення, виступають ознакою його природності. Окрему групу еліптичних речень становлять конструкції питальної модальності з незаповненою позицією предиката різної семантики. Важливими зі стилістичного боку в аналізованих художніх текстах є такі питання, які не тільки слугують матеріалом для побудови твору, а й виступають засобом увиразнення ідеї, концентрації уваги читача на найважливіших моментах. Зрідка у прозі для дітей імпліцитними бувають речення з незаповненою позицією дієслова мовлення. Імпліцитними бувають присудки двоскладного чи головні члени односкладного речення, виражені дієсловом зі значенням руху, пересування в просторі. Елімінація підмета в мові прози для дітей трапляється значно рідше, ніж присудка. Підмет пропускають, якщо він зрозумілий зі змістового зв’язку еліптичного речення із сусіднім, переважно повним реченням. Вони мають менш різноманітну семантику. Усе ж такі еліптичні речення досить виразні, емоційні, виконують акцентологічну стилістичну функцію. З’ясовано, що емоційного піднесення, природності, невимушеності мовленню сучасної української прози для дітей надає особливе ланцюгове розташування низки еліптичних речень. Лексичною нестачею того самого присудка в кожному з них актуалізуються інші компоненти реченнєвої структури, посилюється їхня семантична й інформативна значущість. Описано семантико-синтаксичні відношення між предикативними частинами та експліцитні сполучні засоби. У статті з’ясовано функційне навантаження аналізованих конструкцій у плані художнього вираження авторської думки.