Abstract
Main objective of the study: to identify the facts of conscious or unconscious assistance in the formation of new stereotypes and supporting active stereotypes against different social groups, for instance, drug addicts, former prisoners, Romani people and sexual minorities, among Ukrainian youth in the headlines of leading domestic news Internet resources. Methodology: documentary data analysis method was used to: a) characterize modern youth as a specific group of mass media audiences; b) further interpretation of data on young Ukrainians’ fears, preferences, expectations, values, etc. By the help of content analysis method, the potentially stereotypical markers in the titles of the analyzed Internet resources were identified and described. Results and conclusions: while making current study we relied both on open data about society and about young people, and based on this data Ukrainian high school pupils and students’ stereotypes about several social groups, including drug addicts, Roma, former prisoners and members of sexual minorities were logically identified. Content analysis based on the method of continuous sampling of RBC.ua, Ukrainian Pravda and UNIAN resources’ headlines of the first three weeks of May 2020 partly confirmed the hypothesis that Ukrainian online news mass media are able to generate and maintain their audience stereotypes, by the help of exceptional publishing news about these social groups. In general, we assessed the stereotype-generating potential of the studied media as negative. This is primarily because of following journalistic standards in the process of writing news reports extremely accurately. Significance: this research is significant for Ukrainian scientific thought because the author firstly proposed assessing the stereotype-generating potential of media texts algorithm.
Highlights
Резюме Мета дослідження: виявити факти свідомого чи неусвідомленого сприяння формуванню нових стереотипів і підтримки активних щодо соціальних груп наркозалежних, колишніх ув’язнених, ромів та сексуальних меншин у середовищі української молоді заголовками новин провідних вітчизняних новинних інтернет-ресурсів
Потенційно вплинути на формування стереотипів щодо ув’язнених осіб можуть повідомлення, як-от: «Кримінального авторитета, який втік після суду, затримали в Кривому Розі», «Звільненого в рамках останнього обміну відправили до СІЗО» – може сформуватися думка, ніби усі раніше засуджені – вчиняють злочини повторно; «Мін'юст планує виводити СІЗО за межі міст» – з самого формулювання випливає, ніби ув’язнені – настільки небезпечні, що навіть будівлю, де вони відбувають покарання, необхідно тримати подалі від населених пунктів, хоча насправді у самій новині йдеться про необхідність перенесення СІЗО за межі міст через високу ціну за оренду приміщень; «Комітет Ради підтримує амністію понад 3 тисяч ув'язнених через корона вірус»; «Лук'янівське СІЗО в
Чотири заголовки при цьому потенційно здатні закріпити формування стереотипів щодо ув’язнених та арештованих – частину з цих повідомлень, але в інших формулюваннях ми вже розглядали як елемент контенту РБК.ua та УП: «Вбивство 5-річного Кирила Тлявова: двоє підозрюваних вийшли із СІЗО», «Платні камери в Лук'янівському СІЗО: що чекає на українських арештантів і скільки це коштує», «Амністія та точкове звільнення: Мін'юст хоче розвантажити українські тюрми під час пандемії»; а от заголовок і сама новина «У США в'язні заражали один одного коронавірусом, щоб швидше вийти на волю, але марно» підтримують одразу кілька стереотипів: ніби в’язниці сприяють поширенню інфекційних/вірусних тощо захворювань, і стереотип про низькі моральні якості осіб, що перебувають за ґратами, мовляв, вони здатні зробити будь-що, навіть вчиняти нові протиправні дії, аби вийти на волю
Summary
Мотив виробників новинних матеріалів та власників онлайн-медіа у ситуації, коли вони свідомо публікують на сайтах заголовки, що привертають увагу читачів специфічними логіко-лінгвістичними конструкціями, доволі зрозумілий: адже упізнаваність, а, отже, й успішність інтернет-ресурсів – у першу чергу комерційна – прямо пропорційно залежить від частоти відвідуваності сайту, кількості щоденних переглядів тієї чи іншої сторінки та кількості унікальних користувачів: чим більше охоплення аудиторії – тим популярніший сайт і, відповідно, тим більший інтерес він викликає у рекламодавців; від цього зростає вартість реклами, а отже – і прибутки медіа. Не можемо оминути увагою і гендерні стереотипи (жінка – берегиня, чоловік – добувач), які, вочевидь, стали підґрунтям для переконань, ніби основна роль у стосунках належить чоловіку як ініціатору шлюбу або що майбутнє жінки обов’язково має бути пов’язане зі шлюбом та дітьми (так вважають 86% респондентів). Потенційно вплинути на формування стереотипів щодо ув’язнених осіб можуть повідомлення, як-от: «Кримінального авторитета, який втік після суду, затримали в Кривому Розі», «Звільненого в рамках останнього обміну відправили до СІЗО» – може сформуватися думка, ніби усі раніше засуджені – вчиняють злочини повторно; «Мін'юст планує виводити СІЗО за межі міст» – з самого формулювання випливає, ніби ув’язнені – настільки небезпечні, що навіть будівлю, де вони відбувають покарання, необхідно тримати подалі від населених пунктів, хоча насправді у самій новині йдеться про необхідність перенесення СІЗО за межі міст через високу ціну за оренду приміщень; «Комітет Ради підтримує амністію понад 3 тисяч ув'язнених через корона вірус»; «Лук'янівське СІЗО в. Це пов’язано зі специфікою аналізованих ресурсів: Українська правда, на відміну від інших, є незалежним суспільно-політичним виданням, в той час як РБК.ua та УНІАН – однойменні сайти інформаційних агентств, відповідно, ретранслюють більше інформації
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
