КРИМІНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ КІБЕРПРОСТОРУ ВІД КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ У СФЕРІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

Abstract

У цій статті вказується про постійний розвиток сучасних технологій, що зумовлює необхідність постійного оновлення кіберзахисту сфери кіберпростору. Зазначено, що відкрите вторгнення РФ пришвидшило вдосконалення чинного законодавства та гарантій безпеки в сучасному інформаційному ІТ просторі. Сучасний прогрес нікого не залишає осторонь, що й обумовило прояв такого явища, як кіберзлочинність. У всьому світі кримінальні правопорушення у сфері експлуатації електронно-обчислювальної техніки в кіберпросторі з року в рік завдають збитків на десятки мільярдів американських доларів як фізичним особам і приватним компаніям, так і державам загалом. Звертається увага, що під час війни в зоні ризику перебувають державні органи, великі підприємства, підприємства оборонної та критичної інфраструктури, а також підприємства, які забезпечують населення та оборону всім необхідним в умовах війни. Є ризики й для місцевих жителів, які перебувають у зоні бойових дій. Під час воєнного стану кожному варто звернути увагу на декілька аспектів контролю: для компаній, органів влади та посадовців наявність залученого технічного спеціаліста зі спеціалізованої компанії суттєво підвищить рівень кіберзахисту. Професіонали здатні ускладнити роботу ворогу через запровадження в компанії необхідних механізмів захисту, зокрема організаційних. Зазначено, що підґрунтя законодавчого забезпечення механізмів для ефективного кіберзахисту в умовах воєнного стану існує. І існує воно ще з початку двохтисячних років, коли Україна ратифікувала міжнародну конвенцію із запобігання кіберзлочинності від 23 листопада 2001 року. Акцентується увага на тому, що завданням кожного під час виявлення кібератаки залишається якнайшвидше активувати цей механізм, щоб у майбутньому подібних кібернападів та втручань і збитків від них ставало дедалі менше. А відсіч таких атак ставала ефективнішою.