Abstract
Мета роботи — встановити можливі причини неефективності алергенспецифічної імунотерапії (АСІТ) пилковими алергенами (бур’янів) у дітей із сезонним алергічним ринітом і/або бронхіальною астмою на підставі вивчення гіперчутливості до алергенів, аналізу анамнестичних даних. Матеріали та методи. Проведено алерготестування 192 дітей. 52 пацієнтам проведене анамнестичне опитування з акцентом на перехресну алергію та супутню патологію верхніх дихальних шляхів, а також на ефективність АСІТ. Статистична обробка результатів проведена в програмі Statistica for Windows 6.0. Результати. Серед хворих на поліноз переважала гіперчутливість до амброзії (56 %), циклахени (46 %) та соняшника (58 %). До злакових рослин (райграс, грястиця, вівсяниця) чутливі 10—20 % пацієнтів. 23 % дітей мають сенсибілізацію до 5 та більше алергенів (в середньому до 3,3 ± 0,4). 52 % дітей мають супутню харчову алергію, 15 % — синдром оральної алергії, третина дітей — аденоїдні вегетації, гіпертрофію глоткових мигдалин, у 13 % алергічний риніт ускладнювався синуситом. Незадовільний клінічний ефект АСІТ пилковими алергенами асоціювався з наявністю поєднаної пилково-грибкової сенсибілізації, перехресної харчової та пилкової алергії, із сенсибілізацією до 4 та більше пилкових алергенів, з полівалентною алергією, а також спостерігався при поєднанні алергічного риніту із синуситом (р < 0,05). Висновки. Перед початком АСІТ дітям із полінозами необхідно визначити групу ризику стосовно можливої неефективності цього методу терапії та рекомендувати їм визначення специфічних імуноглобулінів класу Е до мажорних та мінорних алергенів для прогнозування ефективності АСІТ.
Highlights
Allergen-specific immunotherapy as elimination procedures is the only method of treatment and prevention of allergic disorders formation and exacerbation of clinical symptoms
We evaluated positive results as 5 mm and higher diameter of papula/hyperemia
We suggest taking into account children with sensitization to 4 and more pollen allergens, with the presence of oral allergic syndrome, concomitant pathology of ENT organs, in particular, adenoid hypertrophy, chronic sinusitis
Summary
Проведено алерготестування 192 дітей (середній вік 9,8 ± 2,7 року), хворих на сезонні прояви алергічного риніту та/або бронхіальної астми, прикметодом за стандартною методикою пилковими алергенами ТОВ «Імунолог» Що 23 % дітей мають сенсибілізацію до 5 та більше алергенів рослин За результатами опитування та анкетування 52 % дітей мають супутню харчову алергію, 15 % пацієнтів відмічають реакції губ, ротової порожнини (у вигляді свербіння, короткочасної гіперемії та висипу) при вживанні певних продуктів, найчастіше томатів, горіхів, насіння (синдром оральної алергії). Алергени для проведення АСІТ для кожного пацієнта були обрані за результатами прик-тестів у взаємозв’язку з клінікою сезонних проявів алергії та концентрацією загального IgE, рідше — специфічного IgE до бур’янистих рослин. За результатами аналізу таблиць спряженості незадовільний клінічний ефект АСІТ пилковими алергенами асоціювався з наявністю поєднаної пилково-грибкової сенсибілізації, перехресною харчовою та пилковою алергією, сенсибілізацією до 4 та більше пилкових алергенів, спостерігався частіше при поєднанні АР із синуситом, а також за наявності в дитини полівалентної алергії (р < 0,05).
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
