ПОТЕНЦІАЛ ВПЛИВУ ГРИ В НАСТІЛЬНІ ІГРИ НА ПОКАЗНИКИ КОГНІТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ТА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

Abstract

У статті проаналізовано теоретичні дані щодо актуальної проблеми використання ігор та розробленості поняття. Настільні ігри є засобом для стимулювання, підкріплення, навчання, забезпечення зворотного зв’язку, підказок, переконання чи дотримання сенсу, розваги та спілкування. Дослідження показали, що ігри можуть привести до загального поліпшення когнітивних функцій і сприйняття. В експерименті взяло участь 10 осіб молодого віку й обох статей із різним соціальним статусом. У дослідженні використані такі методи: опитувальник прихованих фігур Л.Л. Терстоун (HFT), методику словесно-кольорових інтерференцій (Stroop test), тест структури інтелекту Р. Амтхауер (IST), методику 10 слів А.Р. Лурія (WORDs), методику таблиці В. Шульте (Shulte). Для встановлення особливостей у прийнятті рішень було використано такі методики: опитувальник казуальної орієнтації (РОКО), опитувальник готовності до ризику (RSK), мельбурнський опитувальник прийняття рішень (МОПР/MDMQ), а також методику експрес-діагностики стану стресу (ЕДСС). Ігрові зустрічі відбувалися декілька разів на тиждень та займали 6–7 годин ігрового процесу. Було вибрано такі стратегічні й тактичні ігри, як «Dooble», «Коса», «Крила», «Small World», «Тераформування Марсу», «Відважні». Загальна картина когнітивних здібностей зазнала позитивних змін, які відображаються у збільшенні значень показників рівня розвитку певних когнітивних здібностей («Поленезалежність», «Просторова увага», «IQ просторова увага», «Просторове мислення», «IQ просторове мислення»), а також показників, які відображають покращення часу або правильності проходження («Тест Струпа», «10 слів», «Таблиці Шульте»). Проведення лонгітюдного експерименту дало змогу встановити, що гра в настільні ігри має дуже високий потенціал у розвитку когнітивних здібностей, що відображає потребу в подальших дослідженнях порівняльного впливу настільних і комп’ютерних ігор та загалом вказує на наукову цінність цієї роботи.