Abstract
The ambiguity of the token word is evidenced by the explanatory dictionaries of the Ukrainian language, as well as the linguistic and artistic discourse of the XIX – XXI centuries. In the explanatory dictionary of the Ukrainian language there is an unmotivated separation of lexical and semantic variants, which are actually shades of one of the meanings of the word. Instead, the dictionary does not capture the lexical-semantic variant “instrument of linguistic creativity” actualized in artistic discourse. Compared with the dictionary interpretation, poetic language more widely represents lexical and semantic variants of the studied token: as units of language structure (definition of a linguistic term), the main means of national identity, manifestation of the spiritual life of the nation, instrument of language creativity. The main attention is focused on the functioning of the word in the lexical and associative relations of the word, on its symbolization and the function of linguistic and aesthetic signs of Ukrainian culture. Such signs are recorded in the works of T. Shevchenko, P. Kulish, Lesya Ukrainka, Oleksandr Oles, M. Rylskyi, Lina Kostenko, M. Vinhranovskyi. The semantic-associative connections of the word token in texts of different times reveal the specifics of civic and lyrical motives of the author’s linguistic thinking. Poets turn to the word, talk to it, convey in different modal assessments and their own emotional state, and symbolic semantics of the token word aestheticized by the accumulated experience of mankind. On the example of poetic texts of the XIX – XXI centuries. the increase of semantics of anthropocentrism in signs of a polysemous token word is traced. The echo of generations is revealed on verbalized and preverbal structures of the lexical-semantic variant “word as a tool of creativity”.
Highlights
Костенко про Слово й національну ідентичність, про Україну і світ ґрунтовані на авторському переживанні персонологічної історії, на психолінгвальній індивідуалізації мови персонажів, на концептуалізації часу, вербалізованому в різних мовних структурах, пор.: Ще Україна в слові не зачата. / Дай Боже їй родити це дитя! / Бо те, що пишуть, то іще полова, / то ще не засів для таких полів. / З часів появи книги «Часослова» / вже й час минув, а щось не чутно слів («Маруся Чурай»); Всяк народ на ділі доведе, – хоч там нема того, що є деінде, зате є те, чого нема ніде («Скіфська одіссея»); Та прийде час, як перед Богом свідчу, / ще буде Слово, більше за слова. / Але чи й справді ми німі для світу, / чи, може, трохи світ недочува?(«Берестечко»)
Поставало не раз перед Україною, що й простежуємо в історичній змінності семантики лексеми слово, зокрема в актуалізації його лексико-семантичного варіанта слово/мова – ознака національної ідентичності
Summary
Зайвих слів, кидати слова на вітер; гостре слово, не можна словами сказати тощо. Гумецька) (КТСУМ: 1978), орієнтований на потреби шкільної освіти, містить спрощене, чіткіше тлумачення лексеми слово, але в ньому так само не розмежовано перше термінологічне значення й наступні, в яких 3, 4 є конкретизацією, різновидами загального значення 2, пор.: 1.
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callDisclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
