Доктринальні підходи щодо визначення сутності переходу цивільних прав та обов’язків: основи теорій континуальності та дискретності

Volodymyr Pohrebniak

doi:10.36695/2219-5521.3.2019.26

Abstract

Стаття присвячена розгляду основних доктринальних підходів щодо визначення сутності переходу суб’єктивних цивільних прав та обов’язків. Аналізуються наукові положення теорій континуальності та дискретності, що пояснюють зміст явища переходу прав та обов’язків. Визначається, що теорія континуальності будується на правонаступництві, що становить зміст похідного набуття суб’єктивних цивільних прав та обов’язків, в той час як теорія дискретності заперечує саму конструкцію переходу прав та обов’язків, визнаючи за термінами типу «перехід прав», «передача прав» умовне значення. Дискретний підхід пропонує розглядати такий перехід як припинення прав та обов’язків у однієї особи і їх виникнення в іншої. Визначаються переваги і недоліки зазначених підходів, рівень обґрунтованості наукових положень у контексті кожного з них. Висловлюється авторська думка стосовно порушеного питання.

Highlights

Залишаючи поза увагою позицію засновника свердловської цивілістичної школи стосовно похідних способів набуття прав, вчений, тим не менше, висловлювався щодо відсутності потреби у відмові від використання термінів «перехід», «перенесення», «переведення» прав та обов’язків, «оскільки названі терміни міцно увійшли у вживання в законодавстві та в літературі», хоча і акцентував увагу на тому, що необхідно мати на увазі їх умовний характер[13]
Аналізуючи конструкцію відчуження майнових прав за договорами купівлі-продажу, яка в сучасній юридичній літературі та в нормативних положеннях розглядається як один із механізмів переходу суб’єктивних цивільних прав, суд констатує в контексті досліджуваних обставин справи, що позивач є власником відповідних майнових прав, а подані договори не можуть бути прийняті судом як належний доказ припинення права власності позивача та виникнення даних прав у третіх осіб[16], чим фактично визначає, що перехід прав в контексті механізму їх відчуження передбачає їх припинення у відчужувача і виникнення у набувача

Summary

Introduction

Мета статті полягає в проведенні аналізу теоретичних поглядів на природу переходу суб’єктивних цивільних прав та обов’язків, що поширені в сучасній доктрині цивільного права. У цивілістичній літературі сутність переходу суб’єктивних цивільних прав розкривається в межах наукових підходів до розгляду природи правонаступництва, що утворюють теорії дискретності та континуальності (транзитивності).

Results

Conclusion