Виробництво акрилової кислоти: порівняння промислового та нових перспективних методів її одержання

Abstract

Виконано порівняльний огляд основних перспективних методів одержання акрилової кислоти. Показано, що значного розвитку з огляду на доступність сировинної бази набув метод одержання акрилової кислоти з гліцерину (побічного продукту виробництва біодизелю), а також способом ферментації біомаси. Окрім цього, показано, що вдосконалення каталізаторів альдольної конденсації оцтової кислоти з формальдегідом в акрилову кислоту робить цей метод її синтезу одним із найбільш конкурентних. Встановлено, що модифікація поруватої структури B–P–W–V–Oх/SiO2 каталізаторів процесу альдольної конденсації є дієвим способом впливу на їхні каталітичні властивості. Оптимальним розміром пор B–P–W–V–Oх/SiO2 каталізаторів є 11–16 нм. В оптимальних умовах (температура 380 °С, час контакту 8 с) вихід акрилової кислоти в процесі альдольної конденсації оцтової кислоти з формальдегідом становить 68 % за селективності її утворення 91 %. Розроблений каталізатор також є ефективним у процесі окиснювальної конденсації метанолу з оцтовою кислотою. Особливістю цього методу є те, що в процесі утворюються одночасно два цінні продукти – акрилова кислота та метилакрилат. Сумарний вихід акрилатів становить 54,7 % за селективності їх утворення 80,1 % (температура 400 °С, час контакту 8 с). Розглянуто перспективи використання новітніх Se-вмісних каталітичних систем на мікрогелевій основі для низькотемпературного синтезу акрилової кислоти та метилакрилату з акролеїну.