Abstract

У статті розкривається специфіка політико-правового виміру міжцивілізаційних викликів глобалізованого світу.Акцентується увага на тому, що проблематика міжцивілізаційних відносини має тенденції до загострення, адже одним із проявівглобалізації є нерівномірність економічного і соціокультурного розвитку різних народів, регіонів, цивілізаційних утворень тощо.Наголошується, що позиції західних дослідників цивілізаційного розвитку відображають самосвідомість переваги західноєвро-пейського суспільства. Це тягне за собою неузгодженості у співвіднесенні термінів «цивілізація» і «глобалізація» та неоднознач-ність трактування самого терміну «цивілізація»: з одного боку, він передбачає певні універсалістські засади розвитку, а з іншого– з усією очевидністю містить орієнталізм, ставлячи під сумнів існування незахідних форм цивілізації. У такий спосіб, одним зінструментів глобалізму виступає гіпердифузіонізм, який ґрунтується на такому принципі, що одна цивілізація, раса, або одиннарод, через свої особливості, є творцями всіх благ, які в них запозичили менш розвинені цивілізації та народи. Це значною міроюобумовлює політико-правовий вимір міжцивілізаційних викликів глобалізованого світу, через що можна розглядати конфліктцивілізацій як неминучий наслідок глобалізму.

Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call