Abstract
У статті аналізується роль імператора Російської імперії Павла Петровича Романова як цілеспрямованого реформатора, який попри хаотичний і не зовсім продуманий план перетворень, намагався в умовах самодержавної Росії здійснити модернізацію окремих сфер країни, використовуючи наявний у той час інструментарій і власне бачення нової моделі регулярної мілітаристської Росії. 
 У результаті проведеного дослідження визначені основні риси трансформаційних перетворень Павла І, які мали на меті створення сильної, централізованої держави, що ґрунтувалася на дотриманні законності, порядку, суворій нормативній регламентації, персональній відповідальності чиновників, на засудженні придворної розкоші, корупції і загалом нагадувала армійську організацію. У статті показано, що в рішеннях і діях Павла, які охоплювали адміністративну, військову, економічну, соціальну, культурну сфери, можна вбачати продовження політики «просвітницького абсолютизму» і спробу відродити петровську концепцію державної системи, за якою всіх піддані незалежно від стану повинні служити державі заради досягнення «загального благу». 
 Ключові слова: Російська імперія XVIIІ ст., імператор Павло І, реформи, просвітницький абсолютизм.
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callSimilar Papers
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
