ГРАНУЛОМЕТРИЧНИЙ СКЛАД НАНОСІВ БЕРЕГОВОЇ СИСТЕМИ ЯК ІНДИКАТОР ЛІТОДИНАМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ (НА ПРИКЛАДІ БЕРЕГОВОЇ СИСТЕМИ КІНБУРНСЬКА- ПОКРОВСЬКА-ДОВГИЙ, ЧОРНЕ МОРЕ)

Abstract

Глобальні кліматичні зміни можуть зумовити вже до 2100 року підвищення середнього рівня Світового океану на 0,63–1,01 м. Здіймання рівня призведе до активної трансформації берегової зони, особливо в межах піщаних акумулятивних форм. Варто зазначити, що еволюція берегових піщаних форм може мати різні тенденції. У цьому контексті в науковому світі існують дві протилежні точки зору. Відповідно до однієї, берегові піщані форми будуть сильно розмиті, проте, згідно з іншою думкою, представлені форми адаптуються до нових гідродинамічних умов і поступово перебудуються. Для формування найбільш достовірного уявлення про можливі тенденції розвитку акумулятивних піщаних форм необхідно впроваджувати комплексний підхід до вивчення умов їх розвитку. Саме тому варто аналізувати не лише гідродинамічні умови, вагоме значення має гранулометричний склад наносів, який являє собою один із найважливіших факторів стійкості берегових акумулятивних форм. У північно-західній частині Чорного моря розташована берегова система Кінбурнська-Покровська-Довгий. Усі морфологічні елементи системи складені виключно піщано-черепашковими наносами й характеризуються незначними морфометричними параметрами. Описані умови зумовлюють дуже високу динамічність берегових процесів і значну ймовірність деструктивної еволюції всієї системи, що істотно підвищує ризик затоплення прибережних територій півострова. Проведення гранулометричного аналізу прибережно-морських наносів досліджуваної берегової системи є важливим для розуміння її стійкості й визначення можливих еволюційних тенденцій. Цей аналіз є також вагомим джерелом інформації про потенціал створення штучних еолових форм рельєфу як природних берегозахисних бар’єрів уздовж морського берегу системи. Для проведення гранулометричного аналізу ми під час польових досліджень, у період з 2019 по 2021 рр., відібрали проби наносів уздовж усього морського берега системи. Відібрані проби проаналізовано в лабораторії Херсонського державного університету. За результатами гранулометричного аналізу, визначили провідну фракцію, медіану та коефіцієнт сортування прибережно-морських наносів як для всієї системи, так і для її складових елементів. Вивчення особливостей просторової диференціації прибережно-морських наносів дало змогу підтвердити літодинамічні умови й виділити найбільш уразливі в морфодинамічному стосунку ділянки в межах системи. Також визначено найперспективніші ділянки для створення штучних еолових форм уздовж морського берегу системи.