Готовність до інноваційної освітньої діяльності як важлива професійна якість сучасного педагога

Abstract

Соціокультурні зміни, що здійснюються в Україні, спрямованість освітньої галузі у європейський простір, вимагають підготовки фахівців нової генерації, які повинні мати глибокі фундаментальні та спеціальні знання, бути мобільними, готовими до змін та перетворень, здатними креативно мислити, нестандартно підходити до вирішення педагогічних задач, позитивно ставитися до інноваційної діяльності, забезпечувати конкурентоспроможність закладів освіти на ринку освітніх послуг шляхом впровадження інноваційних технологій. У статті зазначено, що інноваційна діяльність поповнює педагогічну практику новими ідеями, технологіями. Уточнено сутність і характеристику основних понять, зокрема «готовність», «професійна готовність», «готовність до інноваційної діяльності». Огляд сучасних наукових розвідок, присвячених означеній проблемі, свідчить що методологія формування готовності педагогічних працівників до впровадження інновацій висвітлюється різноаспектно. На основі аналізу психолого-педагогічної наукової літератури готовність до інноваційної педагогічної діяльності визначено як специфічний особистісний стан, який включає в себе мотиваційно-ціннісне ставлення до інноваційної діяльності, вміння ефективно застосовувати різноманітні методи та засоби для досягнення педагогічних цілей, а також здатність до творчого підходу і саморефлексії. Виявлено, що дана інтегративна якість тісно пов'язана з розвитком особистісних структур. Перебудова цих структур сприяє успішному створенню та реалізації інновацій, а також забезпечує професійну та особистісну самореалізацію педагога як активного учасника інноваційної діяльності. У дослідженні подано різні підходи щодо визначення структури готовності до інноваційної діяльності та схарактеризовано основні її компоненти: мотиваційний (передбачає оволодіння цілісним змістом діяльності шляхом формування внутрішньо мотивованих установок, інтересів, потреб і мотивів, які є запорукою готовності працювати в інформаційному середовищі); когнітивний (означає глибоке розуміння сутності педагогічних інновацій, їх особливостей та значення в конкретному соціокультурному контексті); операційний (охоплює практичні аспекти, необхідні для ефективного впровадження інноваційних змін в педагогічний процес); рефлексивний (включає здатність осмислювати власний досвід і взаємодію з інноваціями, аналізувати власні дії та реакції на інновації, оцінювати їх ефективність і здійснювати необхідні корекції, а також систематично вдосконалювати свою професійну діяльність).