Abstract

Вступ. Вивчення впливу екстремальних умов діяльності (на прикладі широкомасштабного збройного конфлікту) на психоемоціний стан військовослужбовців, які б дозволили оцінити ступінь дизадаптації та пов’язати його з характером професійної діяльності є вкрай необхідним. Саме тому вивчення явища інформаційного стресу, його впливу на характеристики ментального здоров’я, що обумовлене певним психоемоційним станом людини є важливим для подальшого дослідження заходів з мінімізації його негативних проявів і становлять актуальність даного дослідження.
 Мета. виявлення особливостей впливу інформаційного чинника на характеристики ментального здоров’я у військовослужбовців, які перебували в зоні збройного конфлікту.
 Матеріали та методи. Для виявлення впливу бойових умов на функціональний стан військовослужбовців в роботі було застосовано спеціально розроблений опитувальник оцінки дизадаптивних станів в екстремальних умовах , шкалу PCL-5, Госпітальну шкалу тривоги і депресії. Досліджувану групу склали військовослужбовці після участі в умовах широкомасштабного збройного конфлікту у 2023 році (50 осіб чоловічої статі віком 25-40 років). Статистичний аналіз отриманих даних проводився за допомогою методів дескриптивної та параметричної (зокрема, t-критерій Стьюдента) статистики, кластерного та кореляційного аналізів. Для цього використовувався пакет програм STATISTICA 12.0.
 Результати. За допомогою кластерного аналізу (метод К-середніх) досліджувану групу було розподілено на два кластери. До першого кластеру увійшли 52 % досліджуваних військовослужбовців, характерними особливостями яких було значимо вищі (p<0,001 за критерієм Стьюдента) рівні проявів усіх досліджуваних характеристик. Звертає на себе увагу той факт, що досліджувані підгрупи є однорідними за віковою характеристикою (середній вік близько 32 років). Наявність контузії у 88% та наявність фізичних вад у 23% випадках відмічено у Кластера 1, що значимо переважає аналогічні показники представників Кластера 2. Дане явище у представників Кластера 2 відбувається на фоні істотно вищих рівнів впливу таких характеристик як: частота виникнення небезпечності ситуації, частота виникнення непередбачуваності, невизначеності ситуацій, частота виникнення ситуацій появи дефіциту інформації, частота виникнення відволікаючих чинників (суперечлива інформація) під час служби, частота виходу з ладу технічних засобів, якими ви управляли, ступінь повторюваності однотипних дій, частота виникнення ситуацій дезінформації. Однак, зв'язок інформаційного чинника з характеристиками психоемоційного стану є слабким. Наявність психотравмуючої події у представників цієї підгрупи достовірно пов’язано з фізіологічним напруженням (R=0,42, p<0,05), вторгненням (R=0,58, p<0,01),тривогою (R=0,46, p<0,05) та депресією (R=0,46, p<0,05) і, відповідно ознаками ПТСР (R=0,88, p<0,001). Крім того, наявність каліцтва чи травми було достовірно пов’язано з рівнем тривоги (R=0,60, p<0,001).
 Висновки. Серед комбатантів, які звертались по консультативну допомогу лікаря -психіатра виявлено 30% осіб, які мали ознаки ПТСР. Клінічно виражена тривога була виявлена у 22%, а депресія у 14% осіб. Субклінічні форми вираження тривоги та депресії були відповідно у 20% та 18 % осіб. Середній рівень стресогенної дизадаптації за всіма шкалами спостерігався лише у 4% осіб. В структурі середніх рівнів стресогенної дизадаптації превалювали показники рівня ухилення в порівнянні з вторгненням (відповідно у 42% та 4%, p<0,001). Ознаки фізіологічного напруження помірного рівня були лише у 40% комбатантів. Середній рівень дизадаптації за показниками життєстійкості було виявлено у 18% комбатантів. Виділені характерні ознаки інформаційного чинника (непередбачуваність, невизначеність, суперечливість інформації та дезінформація), що сприяють погіршенню психоемоційний стану у військовослужбовців та є специфічними додатковими факторами, які негативно впливають на ментальне здоров’я у осіб з незначно порушеним психоемоційним станом. Встановлено, що інформаційний чинник є первинним чинником, що формує негативні зміни у психоемоційному стані комбатантів оскільки цей чинник мав вищий рівень за відчуттям впливу у осіб з гіршим психоемоційним станом, проте був слабко пов'язаний з характеристиками психоемоційного стану. Це може бути обумовлено тим, що наявність психотравмуючої події у цієї підгрупи осіб за даними кореляційного аналізу є найбільш вагомим фактором розвитку розладів психіки та поведінки у порівнянні з підгрупою осіб, які мали кращий психоемоційний стан.

Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call