Abstract

Земельні ресурси, які є основним засобом виробництва, територіально обмежені. Земельний фонд Луганщини за досить нетривалий період природокористування зазнав значних змін. Екстенсивне сільськогосподарське землекористування, розроблення родовищ корисних копалин, промислове та житлове будівництво, утворення комунікацій викликало суттєву проблему – виникнення порушених земель, через що скорочуються площі, придатні для господарського використання. Порушені землі створюють реальну перспективу деградації земельного фонду, що спричинює виникнення складних економічних, екологічних, соціально-політичних проблем. Проблема дефіциту земель породила проблему рекультивації порушених земель, науково обґрунтоване вирішення якої можливе лише через удосконалення методів виявлення, обліку та класифікації таких земель. Запропоновані в різні часи класифікації порушених земель враховували або їх ознаки в сукупності, або в будь-якому поєднанні. Частіше за все ознаки, які бралися за основу класифікації, були не одного рівня, навіть несумісними. З метою визначення оптимальних шляхів відновлення та збереження земельного фонду розроблено класифікацію порушених земель Луганщини із зазначенням генетичного чинника, характеристикою основних видів антропогенно порушених земель, запропонованими видами рекультивації та перспективами їх відновлення та використання. Висловлена думка, що так звані порушені землі – чи то природним шляхом, чи то через господарську діяльність людини – є резервом у земельному фонді області.

Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call