ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ ТИП НОЧІВЕЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ? ПРИКЛАД ВОРОНОВИХ ПТАХІВ

Abstract

Для представників родини воронові Corvidae відомі різні типи ночівельної поведінки. Одні види формують колективні ночівлі, інші – ночують поодиноко, парами чи у складі сімейної групи. На основі аналізу власних та літературних даних оцінювали зв’язок між типом ночівельної поведінки воронових та систематичною позицією і низкою особливостей біології окремих видів. Виявлено статистично значущий зв’язок між типом ночівельної поведінки та систематичною позицією виду (χ2=52,65, df =22, p<0,001, n=56). З’ясовано, що наявність чи відсутність колективних ночівель залежить від гніздового біотопу (χ2=35,5, df =5, p<0,001, n=56): ті види, які гніздяться в лісах та на узліссях здебільшого колективно не ночують. Встановлено залежність типу ночівель від сталого зв’язку птахів з видами рослин, від запасання насіння яких залежить і виживання взимку, і характер переміщень особин (χ2=9,55, df =1, p=0,002, n=48). Зокрема, види, що сильно прив’язані до певних видів рослин (приміром, горіхівки, сойки), найчастіше колективні ночівлі не формують. Знайдено кореляцію між типом ночівель та наявністю вираженої міграційної поведінки (χ2=8,28, df=1, p=0,004, n=51). Всі види, що є мігруючими чи кочовими, утворюють ночівельні скупчення. Застосування критерію хі-квадрат дало змогу продемонструвати, що види, для яких є характерним кооперативне розмноження хоча в одній з популяцій, колективні ночівлі утворюють нечасто (χ2=4,27, df =1, p=0,039, n=32). Встановлено зв’язок між типом ночівельної поведінки та типом гніздування (χ2=10,14, df =4, p=0,038, n=52). Зокрема, всі без винятку види, що гніздяться колоніально, формують колективні ночівлі, тоді як серед видів, що гніздяться окре мими парами чи по декілька пар в межах гніздової території, типи ночівель різняться. У роботі обговорюються гіпотези, що пояснюють існування колективних ночівель на прикладі воронових птахів, а саме гіпотеза зниження ризику хижацтва, збільшення кормової результативності, зменшення терморегуляційних витрат та соціальна гіпо теза (формування пар, дисперсія ювенільних птахів тощо).