ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ І РОЗВИТКУ РОСЛИН ЦИКОРІЮ КОРЕНЕПЛІДНОГО ДО І ПІСЛЯ ПЕРЕЗИМІВЛІ

Abstract

Останніми роками спостерігаємо тенденції до закономірностей зміни кліматичних умов, що ви-магають внесення відповідних корективів у технологічні операції вирощування сільськогосподарських культур, зокрема цикорію коренеплідного. Проте дослідних даних щодо впливу підпокривних культур, післяукісних і післяжнивних посівів цикорію коренеплідного на насіннєву продуктивність в умовах Правобережного Лісостепу України недостатньо. У цьому й полягає актуальність та практичне значення відповідних досліджень. Основні методи досліджень – польовий та лабораторний. Дослі-дження виконувалися на дослідному полі Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції інституту кормів та сільського господарства Поділля НААНУ впродовж 2016–2018 років. Результати проведених досліджень свідчать, що найвища польова схожість насіння цикорію коре-неплідного була під покривними культурами, а саме під покровом озимої пшениці – 37,2 %, що на 5,0 % вище ярого ячменю і на 2,2 % вище озимого ячменю. Встановлено, що краще перезимували рос-лини цикорію коренеплідного на варіантах від післяукісного збирання вико–вівсяної суміші (на зелений корм) – 82,4 %, також на варіантах від післяжнивного збирання озимого ячменю на зерно – 78,0 %. Найменший показник перезимівлі рослин цикорію отримали від підсіву культури під покрив озимої пшениці лише 51,0 %, що на 18 % менше ніж під покровом ярого ячменю та на 14,9 % менше ніж під покривом озимого ячменю. Високу урожайність насіння цикорію коренеплідного одержали від підсіву під покрив ярого ячменю – 0,415 т/га. Дещо нижча урожайність виявилася на варіантах з підсівом під покрив озимої пшениці та озимого ячменю – 0,351 та 0,294 т/га, відповідно. За вирощування на-сіння цикорію коренеплідного безвисадковим способом у післяукісних та післяжнивних посівах та-кож спостерігається зниження врожайності насіння на 0,065 т/га та 0,117 т/га порівняно з варіа-нтом від підсіву під покрив ярого ячменю. Це насамперед пов’язано як з режимом зволоження, так і температурними характеристиками у травні – серпні. Найвища маса 1000 насінин була у варіанті за післяукісного вирощування –1,39 г при врожайності насіння 0,350 т/га, тобто незважаючи на крупність насіння урожайність була невисокою. Така закономірність свідчить про зрідженість по-сівів через недостатнє зволоження в літній період, що в кінцевому результаті і відобразилось на урожайності насіння.