Громадські організації як каталізатор політичних змін у Болгарії

Abstract

Мета статті – дослідження процесів утворення і розвитку громадських організацій, опозиційних до офіційної політики режиму Т. Живкова, легітимації їх суспільно-політичної діяльності, плюралізму, які стали каталізатором змін у болгарському суспільстві. Вирішені наступні завдання: проведено комплексний аналіз політичної ситуації в Болгарії у кінці 80-х рр. ХХ ст.; досліджено особливості зародження дисидентського руху, протидію органів контролю його діяльності, легітимацію перших громадських організацій. У статті використано неоінституціональний методологічний підхід та ряд методів: порівняльний, аналізу, описовий, функціональний тощо. Доведено, що країну того періоду охопили повзучі системні кризові явища, які настійливо вимагали змін. Цьому посприяли і зовнішні передумови – перебудова та відмова від доктрини Брежнєва. Поєднання внутрішніх і зовнішніх чинників викликало результат нової якості – складну трансформацію політичного режиму. Особливість політичних змін у Болгарії та, що їх каталізатором були громадські організації і дисидентські структури, сформовані не на ідеологічних принципах, а навколо екологічних проблем. Вони турбували болгар через природний страх за власне здоров’я, посилений екологічною катастрофою на Чорнобильській АЕС; потребу зберегти для майбутніх поколінь природу, яку поширив у тривожній доповіді Римський клуб; а причина політичного характеру – відносна безпека неполітичних вимог, для болгар – екологічних, у зв’язку з чим влада не могла застосувати традиційні репресії проти «політичних ворогів». Наголошено, що при соціалізмі в країні діяла розвинена мережа «офіційних» організацій, які спиралися на громадську участь, ініціативу і були підпорядковані владі. Втім, саме вони створили можливості для активізації індивідуальних ініціатив, розвитку «запізнілого» дисидентства, добровільної громадської практики. Після зміни режиму в 1989 р. і переходу суспільства на демократичні засади, досвід діяльності громадських організацій капіталізували, почали використовувати для реконструкції громадської активності та взаємодії.