Abstract

The article is devoted to the study of ceremonial phraseology in the English. It is emphasized that ethnolinguistic research is in any case complex, aimed at describing any fragment of the traditional picture of the world according to the testimonies of various cultural codes, or to reveal the specifics of the reflection of the spiritual culture in the language. Special attention is given to deviations of semantically stability within the structure of phraseological units and to transformations, which appear when such deviations occur. Our research investigates semantic transformations paying special attention to the notion of semantic stability as transformation presupposes modifications not only in semantic but also structural, grammatical and other components of the existing phraseological units. Any transformation is a purposeful modification of a phraseological unit. The importance of ethnolinguistic approach during the research of ritual phraseological units semantics is emphasized. It is noted that ceremonial phraseology is a complex scientific discipline that explores the „plan of content” of ethnoculture, folk psychology, mythology, the form of embodiment of which was the word, subject, rite, image. The emphasis is on ceremonial phraseological unit-combinations, which largely preserve the original meaning of word-components, which helps in clarifying the general meaning of an entire phrase. It is noted that in the system of scientific knowledge ceremonial phraseology, as well as ethnolinguistics, is located at the intersection of research vectors of folklore, ethnography, cultural studies, sociology and, of course, linguistics. This understanding allows us to consider cultural connotation as an important component of the linguistic view of the world. The prospect of our study is to analyze the phraseological fund of the language with the cultural element from the position of connotation category, because the phraseological units that verbalize the concept presented in the work. This work further can be used in lexicological studies, stylistics and methodology.

Highlights

  • Ідея зв’язку мови й культури виникла ще у XVIII столітті, але цілеспрямована розробка проблеми розпочалася в XIX столітті

  • Єрмоленко в праці „Фольклор і літературна мова” зазначає, що вивчення літературної мови в усіх її функціонально-стильових та експресивно-стильових різновидах, у широкому соціолінгвістичному плані з урахуванням мовно-культурного, мовно-країнознавчого аспектів неодмінно пов’язане з проблемою „мова фольклору і літературна мова” (Єрмоленко, 1987, с. 3)

  • Тим самим мова так чи інакше відбиває етнокультурні, народно-психологічні й міфологічні уявлення й переживання, тобто менталітет етносу як національну специфіку людського світосприйняття

Read more

Summary

Introduction

Ідея зв’язку мови й культури виникла ще у XVIII столітті, але цілеспрямована розробка проблеми розпочалася в XIX столітті. В. фон Гумбольдт неодноразово наголошував на тому, що мови для націй є органами їх оригінального мислення й сприйняття (Гумбольдт, 1985). Фон Гумбольдта, американські лінгвісти зосереджували увагу на структурних мовних відмінностях і шукали паралелі між структурою мови і структурою думки

Results
Conclusion

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call

Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.