Фактори ризику розвитку стеатозу печінки в дітей

Abstract

Неалкогольна жирова хвороба печінки є найбільш частою причиною захворювань печінки в дітей у всьому світі. Мета: визначити фактори ризику стеатозу печінки в дітей. Методи дослідження. Під нашим спостереженням були 32 дитини з розладами шлунково-кишкового тракту. Визначення наявності й ступеня стеатозу печінки проводили з використанням апарата FibroScan® 502 touch із визначенням контрольованого параметра ультразвукового затухання (CAP). За показниками CAP діти були розподілені на 2 групи: 1-ша група (основна) — 13 дітей із стеатозом (40,6 %), 2-га група (контрольна) — 19 дітей без стеатозу (59,4 %). Для визначення факторів ризику ми проаналізували історію життя й захворювання, дані об’єктивного клінічного й лабораторного обстеження хворих. Результати. Аналіз вікового розподілу показав, що в основній групі переважають діти віком понад 10 років (відносний ризик (RR) 3,3; відношення шансів (OR) 4,0; р = 0,1). Ожиріння було виявлене у 12 (92,3 %) дітей у групі хворих із стеатозом і в 9 (47 %) дітей, які не мали стеатозу. Збільшення окружності талії понад 95-й перцентиль спостерігалося у 12 (92,3 %) дітей в основній групі і 8 (42,1 %) дітей контрольної групи (RR 7,2; OR 16,5; р < 0,05). Було встановлено, що наявність пубертатного гіпоталамічного синдрому пов’язана з ризиком розвитку стеатозу печінки в дітей (RR 30,6; OR 4,8; р < 0,05). Обговорення. Як провідний фактор ризику розвитку стеатозу печінки в дітей слід розглядати абдомінальний тип ожиріння в поєднанні із захворюваннями ендокринної системи, а саме гіпоталамічним синдромом.