МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД УПРОВАДЖЕННЯ МУЗЕЙНОЇ ІНКЛЮЗІЇ

Abstract

Мета дослідження – проаналізувати діяльність зарубіжних музеїв, спрямовану на подолання бар’єрів і перешкод в отриманні доступу до музейних предметів, створюваних музейними закладами культурних послуг. Методологія дослідження. Основні аспекти проблеми розглядаються у статті на основі інституційного, комунікаційного, комплексного підходів, сукупності загальнонаукових та спеціальних методів. Наукова новизна дослідження полягає у спробі комплексного аналізу зарубіжних музейних практик взаємодії з людьми з інвалідністю, світових тенденцій поширення у музейному середовищі доступності, безбар’єрності та інклюзивності. Висновки. Як висновок у статті наголошується, що у сучасному музейному світі однією з головних визнається діяльність із налагодження різновекторної взаємодії із відвідувачами та врахування їхніх потреб. Зростає значення музеїв у процесах соціальної адаптації всіх категорій громадян, незалежно від їх фізичних чи ментальних особливостей, розвитку культурного середовища у напрямі його безбар’єрності та доступності. Музейна інклюзія базується на цінностях різноманітності, рівності, справедливості, співробітництва, участі. Діяльність зарубіжних музеїв щодо задоволення потреб людей із фізичними, ментальними, інтелектуальними та сенсорними розладами є системною, орієнтованою на можливості та запити різних груп відвідувачів, базується на новітніх наукових методиках і технічних розробках, комплексних стратегіях інклюзивного розвитку. Функції доступності для людей з інвалідністю у зарубіжному музейному середовищі включають фізичну доступність до експозицій; наявність відкритих субтитрів та аудіодискрипцій, тактильних елементів для експозицій; переклад екскурсій та експозиційного контенту мовою жестів; доступ до публічних та розробку спеціалізованих програм; використання музейних мобільних додатків; залучення людей з інвалідністю до популяризації музейних предметів. Дослідження міжнародного досвіду музейної інклюзії сприяє створенню нових форматів інклюзивної взаємодії людей з інвалідністю та об’єктів культурної спадщини у вітчизняному музейництві.