Урожайність та показники якості пшениці озимої залежно від систем основного обробітку грунту та удобрення

Abstract

Досліджено вплив застосування різних систем основного обробітку ґрунту (полицева, мілка безполицева, глибока безполицева) та рівнів удобрення на урожайність та якісні показники зерна пшениці озимої. Дослідженнями встановлено, що в умовах Правобережного Лісостепу України систематичний безполицевий обробіток ґрунту підвищує урожайність та якість зерна пшениці озимої на всіх рівнях удобрення, порівняно із традиційним полицевим. Внесення органічних і мінеральних добрив на чорноземі типовому позитивно впливає на урожайність пшениці озимої, підвищуючи її порівняно з контролем на 0,28-0,84 т/га за оранки, на 0,36-1,26 т/га за глибокого безполицевого обробітку і на 0,4-1,55 т/га – за мілкого. Виявлено, що найвищу урожайність культури (4,72 т/га) отримано за мілкого плоскорізного обробітку ґрунту на фоні органо-мінерального удобрення із застосуванням гною, а за глибокого безполицевого обробітку цей показник був лише на 3 % нижчим. Загалом уміст білка та клейковини на удобрюваних варіантах відповідали нормам якості сильної, а на контролі – цінної пшениці. Найвищі якісні показники зерна пшениці озимої відмічені на варіанті з традиційним органо-мінеральним удобренням (Гній + NPK) за мілкого безполицевого обробітку: вміст білка склав 15,5 %, а вміст клейковини – 31,9 %, що відповідає І групі якості.