ФЕНОМЕН ДИТИНСТВА В НІМЕЦЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МУЗИКАЛЬНИХ КУЛЬТУРАХ ХІХ СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Abstract

Стаття присвячена огляду дитячої тематики, феномену дитинства в історико-культурному просторі та його імплементації в музично-театральній, мистецькій сферах ХIХ століття. Розглядаються аспекти виникнення інтересу до теми дитинства в загальнокультурному контексті, в музичному мистецтві (зокрема, в музично-театральному). Узагальнено відомості про етапи розвитку та основні форми репрезентації теми дитинства в німецькій та українській культурі ХІХ століття. Мета дослідження передбачає узагальнення відомостей щодо виникнення теми дитинства у музичному мистецтві епохи романтизму, особливостей розвитку феномену дитинства у контексті національної культури. Методологічною основою для цього дослідження виявилися такі підходи: міждисциплінарний, що дає можливість залучати концепції з інших галузей пізнання (педагогіка, психологія, філософія, культурологія); історико- культурологічний – розгляд окремого явища в процесі історичного розвитку; теоретичного узагальнення – для підсумків проведеного дослідження. Наукова новизна полягає в тому, що в дослідженні феномен дитинства проаналізовано з позицій національних культур, у яких дана тематика, її смислові домінанти визначили появу і розвиток особливого виду музично- театральному мистецтва – дитячої опери. Висновки. У науковій статті висвітлено, що саме епоха романтизму вперше запроваджує в мистецтво (зокрема, в музичне мистецтво) культ дитини та культ дитинства, а поява дитячих тем та образів в музичній культурі ХІХ ст. сприяла розробці нових засобів музичної мови, принципів формоутворення, оновленню жанрової палітри – з'явились дитячі фортепіанні цикли й вокальні мініатюри, дитяча опера, балет, музично-театральні вистави та ін.