ДИТЯЧІ ХВОРОБИ І ЕПІДЕМІЇ В УСРР МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ: ПРИЧИНИ, ХАРАКТЕР, СПРОБИ ПОДОЛАННЯ

Abstract

Наше дослідження присвячене аналізу співвідношення декларованої урядом турботи про дітей із реальним станом справи захисту їх здоров’я у радянській Україні міжвоєнного періоду. Авторка поставила за мету охарактеризувати епідеміологічний стан, визначити рівень захворюваності дітей на інфекційні хвороби, з’ясувати причини погіршення епідеміологічної обстановки та з’ясувати ефективність урядових заходів, спрямованих на їх подолання. Адже уряди цивілізованих країн мають насамперед,дбати про здоров’я громадян та їхніх дітей. Недарма у новітній час сформулювано гасло “Здорова родина – щаслива країна”. Отже, ми намагаємося дослідити, наскільки ефективними та дієвими стали заходи комуністичного режиму щодо дітей, які проживали на окупованій більшовиками території у новоствореній псевдодержаві Українській соціалістичній радянській республіці, наскільки обґрунтованими виявилися комуністичні гасла про “щасливе радянське дитинство”. Методологія дослідження. Застосовано загальнонаукові методи дослідження – аналізу, синтезу, принцип історичного підходу, а також використано міждисциплінарні методи: психології та медицини. Наукова новизна. У дослідженні вперше з’ясовано причини погіршення епідеміологічної ситуації в УСРР. Визначено, які епідемії поширилися з-поміж дітей та вказано причини захворювань. Ми прийшли до висновку, що епідеміологічна ситуація серед дитячого населення у міжвоєнний період виявилася вкрай незадовільною. Причини були як об’єктивного характеру: наслідки Першої світової війни, масового штучного голоду 1921 – 1923 рр., так і суто суб’єктивного: комуністичні функціонери виявилися неспроможними створити ефективну систему медичного забезпечення дітей, організувати процес вакцинації. Голодомор 1932 – 1933 рр. став геноцидом. Діти, виснажені голодом, виявилися нездатними протистояти хворобам та інфекціям. Організований більшовицьким комуністичним режимом Голодомор став тим обтяжливим фактором, який завадив мільйонам дітей жити повноцінним життям. Влада не лише не вдавалася до порятунку дітей, шляхом надання необхідної медичної допомоги, щеплень, медикаментів,а й, навпаки, використала Голодомор як молох для знищення непокірних режиму українців та їхніх дітей. Ключові слова: діти, хвороби, епідемії, Голодомор, геноцид.