Abstract

Вступ. Сестри/брати медичні є важливою складовою системи охорони здоров’я. Їх завдання полягають у розв’язанні проблем як індивідуального, так і громадського здоров’я за змінних умов навколишнього середовища. Вони також зосереджені на зміцненні здоров’я, профілактиці захворювань та наданні психосоціальної підтримки. Основою моделі медсестринської практики є медсестринський процес, для здійснення якого сестри/брати медичні повинні володіти загальними та фаховими компетентностями, практичними навичками, що сприяють підвищенню професіоналізму і компетентностей у практичній діяльності, створенню умов для подальшого професійного зростання.
 Мета роботи – проаналізувати ергономіку медсестринського персоналу закладів охорони здоров’я м. Львова та Львівської області й надати рекомендації.
 Основна частина. Під час дослідження даної проблеми, крім знання медсестринських теорій та застосування їх у медсестринській практиці, нас зацікавили аспекти ергономіки робочого часу мед­сестринського персоналу. Це можна пояснити тим, що у повсякденній роботі сестри/брати медичні більшість часу відводять на спостереження, догляд та виконання функціональних обов’язків. Медична ергономіка – це галузь професійної ергономіки, що вивчає взаємозв’язок між людьми та їх робочим оточенням у сфері медицини. Основна її мета полягає у створенні оптимальних умов праці для медичного персоналу, щоб підвищити ефективність роботи та знизити ризики виникнення професійних захворювань і травм. Ця дисципліна досліджує різноманітні аспекти медичного середовища, такі, як організація робочого простору, влаштування обладнання та інструментів, оптимізація робочих процесів і розподіл обов’язків між членами медичного персоналу. Медична ергономіка також вивчає вплив фізичних і психологічних факторів робочого середовища на здоров’я та ефективність роботи працівників у медичних установах. Для успішної реалізації фахових компетентностей сестри/брати медичні повинні мати навички soft skills, такі, як навички міжособистісного спілкування, ситуаційна обізнаність, гнучкість та здатність до дипломатичного і тактовного ставлення. Це зумовлено тим, що вони постійно перебувають у контакті як з пацієнтами та їх родичами, так і з колегами по роботі.
 Висновки. Провівши аналіз наведених даних щодо застосування етапів медсестринського процесу в закладах охорони здоров’я, ми констатували, що сестри/брати медичні не у повному обсязі використовують їх у практичній діяльності, а IV етап реалізовують лише за вказівкою лікаря, це свідчить про пов­ну функціональну залежність сестер/братів медичних від нього, тим самим не дає їм можливості самостійно проводити медсестринський процес у межах сестринської компетентності.

Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call