Abstract

В роботі узагальнено процедуру та сформовано двохетапний алгоритм оцінки несучої частоти фазомодульованого сигналу супутникової системи зв’язку при передачі даних в безперервному режимі з врахуванням умови невизначеності всіх параметрів сигналу. Досягнення мінімального інтервалу спостереження в поданому алгоритмі оцінки несучої частоти забезпечується використанням функції швидкого перетворення Фур’є. З метою аналізу ефективності вказаного алгоритму проведено моделювання процесу оцінки несучої частоти фазомодульованого сигналу супутникової системи зв’язку при передачі даних в безперервному режимі та отримані функціональні залежності максимуму частоти в спектрі сигналу та мінімальна дисперсія оцінки несучої частоти. Аналіз оцінки проведено на основі порівняння співвідношення отриманої мінімальної дисперсії оцінки несучої частоти і теоретично можливого кордону мінімальної дисперсії.

Highlights

  • Формалізація постановки задачі на розробку алгоритму оцінкиОсновне завдання аналізу ефективності алгоритму оцінки несучої частоти полягає в тому, щоб методами математичного моделювання визначити, як співвідносяться дисперсії оцінок, що отримані в результаті використання запропонованої в роботі [5] двохетапної процедури оцінки в відповідності з теоретичними кордонами

  • Використання в супутникових системах зв’язку фазової модуляції сигналу, що призначений для передачі корисної інформації в безперервному режимі, породжує проблему частотної невизначеності сигналу, що приймається, по частоті

  • In order to evaluate the efficiency of this algorithm

Read more

Summary

Формалізація постановки задачі на розробку алгоритму оцінки

Основне завдання аналізу ефективності алгоритму оцінки несучої частоти полягає в тому, щоб методами математичного моделювання визначити, як співвідносяться дисперсії оцінок, що отримані в результаті використання запропонованої в роботі [5] двохетапної процедури оцінки в відповідності з теоретичними кордонами. В ході моделювання будемо генерувати підрахунки комплексної огибаючої сигналу, що приймається [5; 13]: Z n. Де F d – частота дискретизації сигналу; n – відрахунок аддативного гаусівського шуму. Моделювання проводимо для трьох випадків модуляції, а саме ФМ-2, ФМ-4 і ФМ-8. Частота дискретизації в ході моделювання вибиралась таким чином, щоб виконувалась умова співвідношення. Вибір такого співвідношення частоти дискретизації і тактової частоти сигналу що поймається пояснимо наступним. Для припинення ефекту накладення спектрів частота дискретизації комплексної огибаючої сигналу, що приймається повинна бути не меншою, чим в 8 раз більш тактової частот цього сигналу. Розглянемо двохетапну процедуру оцінки несучої частоти ФМ сигналу [5; 13–16]

Перший етап оцінки
Обраховувались відліки амплітудного спектру приймаємого сигналу
NS i 1
Визначався номер спектрального підрахунку
Другий етап оцінки
Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call