СИМБІОТИЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГОРОХУ ПОСІВНОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ТА РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОГО

Abstract

У статті представлено результати досліджень із вивчення залежності формування симбіотичної продуктивності гороху посівного від рівня удобрення різними дозами мінеральних добрив та регуляторів росту в умовах Лісостепу Західного. Експерементальну частину проводили впродовж 2016-2018 рр. на дослідному полі Навчально-виробничого центру «Поділля» ПДАТУ, на чорноземі типовому, глибокому, малогумусному важкосуглинкову на лесовидних суглинках в умовах польового досліду. У ході наших досліджень, встановлено, що продуктивність гороху посівного в значній мірі залежала від ефективної взаємодії рослини-господаря та бульбочкових бактерій в оптимальних умовах. Внесення фосфорно-калійних добрив та невеликих доз азотних добрив покращували біологічну фіксацію азоту, а обприскування рослин регуляторами росту у фазі бутонізації – цвітіння продовжило функціонування червоного пігменту синтезованого леггемоглобіну у бульбочках. В результаті проведених обрахунків встановлено, позитивний вплив дії мінеральних добрив та регуляторів росту на показники загального та активного симбіотичних потенціалів рослин гороху посівного. Загальний симбіотичний потенціал характеризує стан бобоворизобіального симбіозу за вегетаційний період. Тривалість активного функціонування бульбочок на коренях гороху та здатність їх фіксувати біологічний азот протягом вегетаційного періоду є величина активного симбіотичного потенціалу. Всього за вегетаційний період показники загального симбіотичного потенціалу були найвищими у сорту гороху Чекбек, і становили - 13,1 тис. кг*діб/га на варіанті удобрення N30P30K45 у поєднанні з регулятором росту Вимпел. Для сорту Готівський на цьому ж варіанті живлення – 10,6 тис. кг*діб/га, у сорту Фаргус - 10,0 тис. кг*діб/га.