ЧУТЛИВІСТЬ ДО АНТИБІОТИКІВ ПЛІВКОУТВОРЮВАЛЬНОЇ МІКРОФЛОРИ ВОГНЕПАЛЬНИХ РАН

Abstract

Натепер залишається неясним, чи існує прямий зв’язок між формуванням біологічної плівки і резистентністю до антибіотиків мікроорганізмів. У даному дослідженні ми прагнули вивчити взаємозв’язок між цими властивостями у клінічних ізолятів бактерій.Мікроорганізми були виділені з вогнепальних поранень протягом 2014 р. Здатність до формування біоплівок визначали методом фарбування кристалічним фіолетовим. МБсК, МБцК, мінімальну концентрацію, що приводить до ерадикації біоплівки (МЕбК), амікацину, цефтріаксону, цефоперазон/сульбактаму, ципрофлоксацину, меропенему, гатефлоксацину, левофлоксацину визначали методом серійних розведень.Штами, що виявляли чутливість до антибіотиків у планктонній формі, показали високу стійкість при формуванні біоплівки. МЕбК антибіотиків для штамів, що сформували біоплівку, сягала понад 500 мгк/мл, що в сотні разів перевищує клінічно досяжні концентрації. Кореляційний зв’язок між стійкістю до антибіотиків і здатністю до біоплівкоутворення штамів A. baumannii був різнобічним: для меронему r = –0,62, для цефоперазону з клавулановою кислотою r = +0,62, для амікацину r = +0,84. Штами P. aeruginosa також виявили різноспрямований зв’язок між досліджуваними властивостями. Можна припустити, що формування біоплівки і стійкість до антибіотиків діють як окремі механізми, що забезпечують краще виживання бактерій, особливо ізолятів зі слабким рівнем резистентності до антибіотиків.