Abstract
Мета статті – виявити специфіку інтерпретації п’єс В. Шекспіра «Гамлет» (1997), «Макбет» (1999) та «Отелло» (2000) режисером Е. Някрошюсом, проаналізувати особливості його творчих методів і прийомів. Методологія дослідження. Застосовано міждисциплінарний підхід і такі наукові методи: типологічно-структурний (для структурування основних принципів взаємозв’язку елементів режисерського інструментарію Е. Някрошюса); метод мистецтвознавчого аналізу (для висвітлення специфіки осноних складників режисерської діяльності Е. Някрошюса); метод художньо-композиційного аналізу сценічних творів (для обґрунтування системи взаємин між режисером та автором драматичного твору в контексті формування художньо-цілісного полотна драматичної вистави) й ін. Наукова новизна. Виявлено особливості режисерських прийомів та методів Е. Някрошюса на основі аналізу вистав «Гамлет», «Макбет» та «Отелло» В. Шекспіра; охарактеризовано унікальне й багатозначне використання режисером метафор та символів; з’ясовано специфіку новаторських концепцій і традиційних методів театральної режисури Е. Някрошюса; розглянуто структуру та рівні сценічної образності в інтерпретаціях шекспірівських трагедій у контексті трансформації виражальних засобів театральної режисури; здійснено аналіз елементів режисерської виразності Е. Някрошюса. Висновки. Інтерпретація шекспірівських трагедій «Гамлет», «Макбет» та «Отелло» Е. Някрошюсом засвідчує домінування основоположного принципу його творчості – здатності переконливо й символічно репрезентувати взаємовідносини між етнічною литовською і світовою культурою, позиціонуючи контакт із драматичним текстом В. Шекспіра як надважливий фактор. У творчості Е. Някрошюса символічне в об’єкті превалює над словом. Метафори в постановках режисера багатозначні, вони піддаються різноманітним інтерпретаціям та рівням прочитання. Одні й ті ж символи та знаки представлені глядачу з різними перспективами; кожен предмет на сцені – це знак та символ, носій значення.
Highlights
Creative activity of the famous Lithuanian director E
Nekrošius; the method of art history analysis is to identify the specifics of the main components of the directorial activity of E
The symbolic in the object prevails over the word
Summary
Creative activity of the famous Lithuanian director E. Nekrošius (1952–2018) at the turn of the 20th–21st centuries showed that he is one of the leading European theatre directors of our time, which is associated with the success of the Shakespearean tragedies production – the performances Hamlet (1997), Macbeth (1999) and Othello (2001), which received high awards from international theatre festivals for best production and direction. Nekrošius theatrical direction, which is characterized by extremely developed complex forms. He reveals the world of the hero with all the elements of action in space and time of performance, referring to the Jung archetypes, carnival and tragedy, but presenting them in an unusual, non-standard form. The specifics of his use of traditional and innovative directorial techniques and methods in the context of theatrical art development of the late 20th – early 21st century
Sign-in/Register to view highlights & summary Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callDisclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
