ФОРМУВАННЯ «ВІН – ВОНА» ДОМІНАНТИ ЛІРИЧНОГО ТЕКСТУ (на матеріалі поезій Булата Окуджави й Сергія Жадана)

Abstract

У статті розглянуто використання парних співположень особових займенників ВІН – ВОНА, які формують поетико-граматичну домінанту ліричного твору. Стверджується, що відсутність у ліричному тексті з «ВІН – ВОНА» домінантою співвідносних із займенниками субстантивів сприяє узагальненню ліричної ситуації. Наголошується, що використання у ХХ сторіччі родової пари особових займенників «ВІН – ВОНА» в значенні ‘закохані’ є поетичною універсалією, яка характерна для російської й української лірики ХХ–ХХІ століть. В окремих віршових творах вона формує поетико-граматичну домінанту, що ґрунтується на категорійному протиставленні жіноче – чоловіче й пов’язана з темою любові. Ключові слова: лінгвопоетика, поетична морфологія, гендерна пара, співпозиція, особові займенники, домінанта віршового тексту, відсутність субстантива.