ДИНАМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ СТАНУ ПОПУЛЯЦІЇ ВОВКА ТА ЛИСИЦІ Й ВИПАДКІВ СКАЗУ НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛТАВСЬКОЇ І СУМСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ

Abstract

Мисливські ресурси потребують регулярного обліку кількісного їх складу, дослідження якісногостану диких тварин та умов їх існування, а також пошуку дієвих рішень для усунення проблем мис-ливського господарства.) Метою цієї статті було проведення порівняльного аналізу між чисельніс-тю популяції хижих тварин і кількістю випадків сказу на території Полтавської та Сумської обла-стей України. Як об’єкти, що досліджувалися, були обрані такі види хижих ссавців (род. Canidae) –вовк (Canis lupus L., 1758) та лисиця (Vulpes vulpes L.,1758). За даними Державного комітету ста-тистики України в період 1978–2019 років найбільша чисельність лисиці на території України спос-терігалася 1999 та 2000 років (126900 та 116650 голів відповідно). У період 2000–2014 років відбуло-ся різке зменшення популяції лисиць понад 50 %. Аналізуючи динаміку чисельності лисиці на терито-рії Полтавської області за 2011–2019 роки, ми дійшли висновку, що за вказаний період різких коли-вань у показниках не спостерігалося, але порівняно з 2011–2013 роками наступні періоди спостере-ження мали тенденцію до збільшення чисельності лисиць. Проведений аналіз чисельності лисиці натериторії Сумської області за аналогічний період показав протилежну динаміку зниження кількостітварин вдвічі з 2651 голів 2011 року до 1500 голів 2019 року. Аналіз звітності Державного комітетустатистики України щодо чисельності популяції вовка на території України загалом виявив, що кі-лькісний склад популяції вовка на території України збільшився вдвічі з 1190 голів 1978 року до 2468‒ 2013 року. В подальші шість років спостережень різких коливань у чисельності тварин не відбува-лося, а середні показники складали 2225±100,30. На початку періоду аналізу (2011–2019 роки) чисель-ність вовка на території Полтавської області становила від 17 голів 2011 року до 20 голів 2012 ро-ку. В наступний семирічний період (2013–2019 роки) кількість тварин у середньому становила6±1,07 голів, а 2019 року тварин взагалі не реєстрували, що говорить при знищення вовка як виду натериторії Полтавської області і може мати катастрофічні наслідки. Не менш серйозна ситуаціясклалася на території Сумської області за аналогічний період спостереження. За даними Держав-ного комітету статистики України в період 2011–2015 років кількість тварин у середньому стано-вила 75±6,60 голів, то вже в наступні періоди (2016–2019) середня кількість тварин становила2±2,89 голови, що на 97 % менше від первинних показників. При аналізі кореляції виявлено, що призменшенні чисельності популяції хижих тварин відмічається тенденція до збільшення випадків сказуяк у Полтавській, так і в Сумській областях України. Встановлено, що за 2010–2019 роки на тери-торії Полтавської області спостерігали значні коливання випадків через кожні 2‒3 роки. У струк-турі захворюваності тварин на сказ серед лисиць на території Полтавської області за 2015–2019роки спостерігали тенденцію до зменшення випадків. Протилежна ситуація випадків сказу спосте-рігалася серед лисиць на території Сумської області, при цьому відмічали значні коливання 2010 та2018 років, протягом 2015–2019 років на території Сумської області виявляли тенденцію до зрос-тання випадків сказу.