Клініко-патогенетична значущість стану вегетативної нервової системи при ревматоїдному артриті

Abstract

Актуальність. Ревматоїдний артрит (РА) належить до найбільш частих запальних хвороб суглобів, а в патогенетичних побудовах його певна роль укладена в змінах вегетативної нервової системи (ВНС). Мета дослідження: оцінити «вегетативний паспорт» при РА, частоту й характер вегетативної дисфункції (ВД) при різних варіантах перебігу захворювання, взаємозв’язок із параметрами варіаційної пульсометрії. Матеріали та методи. Обстежено 173 хворих на РА віком від 18 до 79 років (у середньому 46 років), серед яких були 21 % чоловіків та 79 % жінок. Тривалість маніфестації захворювання становила 10 років, серопозитивний за ревматоїдним фактором і цитруліновими антитілами варіант РА встановлено в 3/4 випадків, позасуглобову (системну) форму хвороби діагностовано в 37 % спостережень, остеопороз виявлено в 67 % від числа хворих. Результати. ВД спостерігається у 20 % від числа хворих на РА, переважно у випадках серопозитивного варіанта захворювання, що супроводжується більш високими значеннями мінеральної щільності кістки, більшими змінами варіаційної пульсометрії, впливом на інтегральний характер суглобового синдрому й частоту залучення до патологічного процесу ліктьових і кульшових зчленувань, причому тяжкість вегетативних розладів тісно пов’язана з наявністю інтраартикулярних артрокальцинатів, дигітального артеріїту та дисциркуляторної енцефалопатії. «Вегетативний паспорт» визначає інтегральні клініко-лабораторні й інструментальні ознаки РА, до того ж на тип ВНС чинить вплив серопозитивність хвороби та стан щільності кістки з найбільшим рівнем у випадках ваготонії, коли ВД прямо корелює з темпами прогресування патології суглобів, а при симпатотонії — з початковими параметрами ревматоїдного фактора й активності артриту, причому незалежно від вегетативного статусу існують дисперсійно-кореляційні співвідношення окремих показників перебігу РА та варіаційної пульсометрії. Висновки. ВД зустрічається в кожного п’ятого хворого на РА, пов’язана з особливостями перебігу суглобового синдрому й екстраартикулярними ознаками патологічного процесу, бере участь у патогенетичних побудовах захворювання, а в майбутньому стане корисним активне виявлення змін ВНС для подальших своєчасних реабілітаційних заходів.