МІФОПОЕТИКА УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛЬНОЇ СУЧАСНОЇ ДРАМИ

Nadiia Miroshnychenko

doi:10.28925/2311-259x.2016(3)5381

Abstract

The article analyzes mythopoetic tendencies of social contemporary Ukrainian drama of the limit of the millennia. The increasing role of performance arts and therefore dramatic texts in the modern world and the lack of literary works that explore theatrical drama, show that this article is actual and the prospects of further scientific research. The appliance of the doctrine of R. Bart about three types of mythologizing (traditional, ideological, artistic) and the search for productive communication between mythological paradigm and structural basis of texts reveal the novelty. The author analyzes the stage plays with social issues and social change diagnosis of these authors: A. Vishnevsky, A. Irvanets, S. Zhadan, A. Krym, O. Mykolaichuk, N. Nezhdana, O. Pogrebinska, O. Rosych, G. Telniuk, S . Schuchenko.Writers apply ideologically-destructive strategy both to the previous totalitarian system and the modern one, using some traditional myths. However, the author artistic mythology is detected as dominant in these texts. Neorealistic tendencies are combined with expressionistic, mystical and absurd drama. Plays have complex structures of conflicts combining the conflict with higher forces and internal ones. Writers used linear compositions with concise timespace (the unity of the time, the place and the action) and the installation of complicated chronotops. These are typical principles of a "play", a manipulation, a radical reversal of the situation. The plays are full of inherent internal action combined with low external one. Heroes are developed as no-heroes, no-personal, typical, marginalized. The authors use abstract names of the characters, social masks. However, there are complex psychological transformations of the characters. Methods of the game in the game, authorial genre constructions complicated structures. The author of the article reveals a productive relationship between the mythological paradigm and features of structural changes.

Highlights

У сучасному світі видовищні мистецтва, які використовують драматичні тексти, набувають дедалі більшого поширення і значення в соціумі
Українська сучасна драматургія, вилучена разом із ідеологією, маргіналізується, стає незалежною від театральної системи, що мало би спричинити і домінування авторських, а не ідеологічних міфологічних стратегій
П’єса втілює сучасний міф про країну перехідного періоду від тоталітарної системи до «вільної» і попереджає про пастки на цьому шляху: проблеми вибору, відповідальності за те, що ти нібито не робив, страх влади чи вищих сил, «дорослості»

Summary

Introduction

У сучасному світі видовищні мистецтва, які використовують драматичні тексти, набувають дедалі більшого поширення і значення в соціумі. П’єси з соціальною проблематикою, які є об’єктом дослідження цієї статті, виявляються особливо актуальними. О. Когут вбачає в цьому авторському означенні прояв «гвинтика системи»: «Героїня п’єси Олександра Ірванця «Маленька п’єса про зраду для однієї актриси» позбавлена власного імені, це просто Она, це не Вона – ЖІНКА поетики українського символізму.

Results

Conclusion