Abstract
В статті розглядаються сутність, функції та форми підприємницької діяльності в сільському господарстві. Сучасний розвиток виробничих об'єднань характеризується використанням таких юридичних форм, які зберігають основні характеристики сімейного фермерського господарства і водночас створюють сприятливі умови для організації виробничих структур, адекватних великим підприємствам, сімейної передачі господарств. Тобто колективні форми фермерської діяльності увіковічують особистий і сімейний характер сільського господарства, попереджують «пролетаризацію» селянства, зберігають його статус господаря сільської території. Саме такі тенденції у формуванні підприємницької діяльності у сільському господарстві з огляду на вітчизняні реалії повинні бути враховані в розробках щодо реструктуризації і трансформації вітчизняного аграрного виробництва. Типовий сільськогосподарський виробник, навіть коли володіє малим сімейним господарством, поєднує інвестора, управлінця і керівника у ньому. У дещо більших структурах, таких як наприклад сімейні ферми, може бути ще й бухгалтером, організатором праці, спеціалістом із догляду за рослинами і тваринами, механізатором тощо. Про успішну підприємницьку діяльність, на наш погляд, можна говорити, якщо:підприємство має дохід для оплати всіх необхідних витрат; підприємство має додатковий дохід необхідний для сплати кредитів, які можуть бути за інвестовані; виробнича спроможність підприємства і його потенціал не зменшуються, а бажано – розвиваються. Дотримання цих умов може стати однією з важливих причин успішного розвитку підприємницької діяльності.
 Незважаючи на певні переваги чи недоліки окремих форм підприємницької діяльності, слід розвивати різні організаційно–правові форми в сільському господарстві на ринкових конкурентних умовах. Але при цьому необхідно враховувати, що суспільні зміни впливають на систему організаційно–економічних і правових відносин у сільському господарстві. Суб'єкти підприємницької діяльності, що господарюють сьогодні в сільському господарстві, функціонуючи на основі різних форм власності, не лише мають право на існування, але й, конкуруючи один із одним, створюють умови для розвитку ринкових відносин, прибуткового ведення сільськогосподарського виробництва.
Highlights
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z
Необхідно щодо галузі сільського господарства окреслити сучасний стан виробництва, знайти місце різним формам підприємницької діяльності в загальному балансі виробництва продукції галузі, збудувати бажану її структуру на перспективу до 2015–2020 рр. залежно від складності перехідного періоду і з урахуванням міжнародних стандартів якості продукції, а відтак окреслити конкретні заходи щодо зміни форм господарюючих суб’єктів
Naukovyj visnyk L'vivs'kogo nacional'nogo universytetu veterynarnoi' medycyny ta biotehnologij imeni S
Summary
Нові можливості в розвитку підприємництва дають сучасні технологічні та технічні вирішення в царинах будівництва, інженерного забезпечення, інформаційних технологій, індустрії відпочинку, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, біотехнологій, енергоощадності тощо (Gubeni, 2001). Форми підприємницької діяльності в сільському господарстві можуть відрізнятися за способом управління, стратегіями розвитку, формуванням економіки сільськогосподарського виробництва та ін. – колективні форми, що формуються та існують на засадах поєднання таких державної чи приватної власності на засоби виробництва, зокрема землю і майно з колективними формами організації підприємницької діяльності (колективні сільськогосподарські підприємства, агрофірми та ін.) (Olenych et al, 2011). Спільною ознакою таких сільськогосподарських підприємств незалежно від організаційно–правової форми, яка вирізняє їх серед інших виробничих структур даної галузі, є спрямованість підприємницької діяльності в сільському господарстві на отримання прибутків, а у разі довготривалої збитковості вона згортається. В якій перебуває суб’єкт підприємницької діяльності в сільському господарстві, може характеризуватися сукупністю певних можливих дій, серед яких можна зробити вибір;сукупністю можливих станів оточення, які не можуть бути контрольовані таким суб’єктом; сукупністю наслідків, що є результатом прийняття певних рішень за існуючого стану середовища; суб’єктивним підходом до очікуваної вигоди. Суб’єкти підприємницької діяльності в сільському господарств і не є статичними одиницями, а підлягають постійним змінам, спричиненим внутрішніми і зовнішніми чинниками (рис. 1)
Sign-in/Register to view highlights & summary Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callMore From: Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
