Вплив систем основного обробітку та удобрення на гумусовий стан ґрунту і продуктивність сорго зернового у сівозміні на зрошенні

Abstract

У статті представлено результати дослідження впливу різних доз внесення мінеральних добрив із загортанням листостеблової маси сільськогосподарських культур сівозміни у ґрунт знаряддями із різною конструкцією робочих органів на гумусовий стан, поживний режим ґрунту й продуктивність сорго зернового. Дослідження проводили у стаціонарному досліді відділу зрошуваного землеробства ІЗЗ НААН України впродовж 2016 – 2018 рр. У сівозміні досліджували п’ять систем основного обробітку ґрунту із різними способами і глибиною розпушування на фоні трьох органо-мінеральних систем удобрення. Встановлено, що під час вирощуванні сорго зернового в умовах Південного Степу України в зернопросапній сівозміні на зрошенні доцільно застосовувати комбінований обробіток (диференційована-1 система обробітку), який поєднує мілке (12–14 см) дискове розпушування із щілюванням на 38–40 см та використовувати на добриво післяжнивні рештки попередника (пшениці озимої) на фоні внесення мінеральних добрив дозою N 90 P 60 , що створює сприятливий поживний режим і формує урожайність зерна, залежно від гідротермічних умов років досліджень, в межах 6,27–8,54 т/га, рівень рентабельності – 210–218 %. Використання на добриво післяжнивних решток (листостеблових і кореневих) сорго зернового (10,27 т/га) у варіанті диференційованої-1 системи основного обробітку забезпечило середньорічний розрахунковий приріст гумусу +1,11 т/га та накопичення у шарі ґрунту 0–40 см N – 49,2 кг/га, P 2 О 5 – 24,6, K 2 О – 59 кг/га.