САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ АФРОАМЕРИКАНЦІВ ЯК АМЕРИКАНЦІВ: КІНЕЦЬ ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.

Abstract

У статті здійснено спробу аналізу процесу становлення концепту «ми – американці» серед афроамериканської спільноти. Під запропонованим концептом розглядається популярна позиція серед афроамериканців, яка панує у США в реаліях ХХІ ст., відповідно до якої про визначення афроамериканців як окремої етнічної чи національної групи не може йтися взагалі. Афроамериканці є єдиною складовою частиною американської нації, а вживання до їх визначення інших термінів є недоречним та розцінюється як прояв расизму. Автором визначено, що переломним моментом у формуванні запропонованого концепту стає період кінця ХІХ – початку ХХ ст., коли в умовах офіційного визнання свободи афроамериканців та паралельно створення сегрегаційного законодавства виникає потреба самоідентифікації себе як окремої нації чи як невід’ємного складника американської нації. Беручи до уваги промови та роботи основних діячів афроамериканського руху, культурні надбання афроамериканців, їхню громадянську позицію, ми визначили, що наприкінці ХІХ ст. переважала позиція автономності. Висувалася теза визнання афроамериканцями себе як окремої складової частини у межах Сполучених Штатів. Залишаючись громадянами, переймаючи на себе релігійні, суспільні ролі, афроамериканці вважали, що не мають ототожнювати себе з представниками «білої Америки», а визнавати власну самобутність та унікальність та домогтися подібного визнання від інших. Здійснено спробу довести, що умови Першої світової війни, а саме вступ США у її хід, сприяли масовій ідентифікації афроамериканців як невід’ємної складової частини американської нації. Вступаючи до лав армії, вони виношували надії на рівне визнання себе з боку решти населення США. Водночас наголошено, що, незважаючи на самоідентифікацію, афроамериканська спільнота у роки Першої світової війни так і не була сприйнята рештою Америки.