ГЕНЕЗА ТА РОЗВИТОК АНСАМБЛЕВОГО ВИКОНАВСТВА В УКРАЇНІ (на прикладі першої зразкової капели бандуристів)

Abstract

У статті досліджено шлях становлення та розвитку ансамблевої творчості в Україні, який є доволі тривалим і складним, оскільки спочатку капели бандуристів не можна було назвати професійними, що пояснюється відсутністю їхньої належної підготовки. З часом музиканти вивчали нові техніки, поглиблювали свої знання, що призвело до створення професійного творчого колективу.
 Проаналізовано історію становлення ансамблевого виконавства на бандурі капелою, яка відрізняється неоднорідністю, адже таке мистецтво пройшло різні періоди творчого становлення, а саме: формування колективу; добір репертуару; визначення характерних рис виконавської діяльності. 
 Розглянуто передумови та причини виникнення першого професійного мистецького колективу в Україні, керівником якого став Василь Ємець, а також окреслено його творчі особливості.
 Проаналізовано ключові аспекти, що зазначені у першому робочому статуті художньої капели кобзарів, зокрема: утворення кобзарської організації в Україні, яка повинна захищати кобзарське мистецтво та представляти сучасний революційний побут; розповсюдження серед населення ідей цінності та невичерпності кобзарського мистецтва, що є важливою складовою музичного мистецтва; пошук нових шляхів щодо розвитку кобзарського мистецтва, вдосконалення необхідних інструментів; організація кобзарських з’їздів; заснування школи, у якій навчатимуть грі на бандурі.
 Окреслено низку проблем, яка постала перед капелою в період її розвитку. Створення музики професійного рівня потребувало розширення інструментарію, поліпшення техніки гри на бандурі та багато іншого. У зв’язку з цим, підвищення майстерності капели відбувалося поступово і повільно за умов збільшення учасників колективу. 
 Доведено, що ансамблеве виконавство в Україні формувалося з урахуванням значної кількості історичних, національних та мистецьких аспектів, які суттєво впливали на становлення мистецьких колективів, зокрема капели бандуристів.