Емоційно-мотиваційна готовність підлітків з ментальними порушеннями до виконання конвенційних ролей

Abstract

У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження проблеми емоційно-мотиваційної готовності підлітків з ментальними порушеннями до виконання конвенційних ролей. Конвенційні ролі – це стандартизовані ролі, які передбачають певні обов’язки, правила виконання, шаблон поведінки у конкретній груповій ситуації. Найважливішою конвенційною роллю, виконання якої значною мірою позначається на діяльності підлітків з ментальними порушеннями, на їх соціалізації та особистісному зростанні, є роль здобувача освіти (учня/учениці). З метою вивчення особливостей емоційно-мотиваційної готовності підлітків з ментальними порушеннями до виконання конвенційних ролей було використано методи теоретичного аналізу та узагальнення психолого-педагогічної літератури, опитування та тестування з використанням стандартизованої психологічної методики вивчення спрямованості особистості Б. Басса. Для обробки емпіричних даних використовувалися процедури якісного та кількісного їх аналізу. Дослідною роботою було охоплено 32 учня/учениці закладів освіти із спеціальною та інклюзивною формами навчання м. Києва. Вивчення емоційно-мотиваційної готовності підлітків з ментальними порушеннями до виконання конвенційної ролі здобувача освіти здійснювалось за показниками: позитивне чи негативне ставлення, його стійкість та дієвість. Воно показало, що учні характеризуються середнім рівнем сформованості та ритуальним характером її виконання. Виявлене свідчить про необхідність спеціальної організації освітнього простору учнів зазначеної категорії з метою формування у них готовності до виконання конвенційних ролей за повнотою характеристик. Отримані результати дослідження не претендують на вичерпне вирішення окресленої проблеми, однак містять дані, що мають наукову новизну та практичне значення. Необхідним є подальше дослідження з вивчення готовності підлітків з ментальними порушеннями до виконання конвенційних ролей відповідно до всіх її структурних компонентів та повноти характеристик, а також з можливостей застосування новітніх форм, методів і засобів її формування у процесі навчання та корекційно-виховної роботи.