Сучасний підхід до діагностики серцево-судинних розладів у новонароджених із груп перинатального ризику в неонатальний період

Abstract

З метою удосконалення та систематизування підходу до діагностики серцево-судинних розладів у новонароджених шляхом комплексної оцінки допплерехокардіографічних параметрів, біохімічних маркерів (рівень лактатдегідрогенази, γ-глутамілтрансферази) та поліморфними варіантами С786Т у гені ендотеліальної синтази оксиду азоту (еNOS), T58C у гені мітохондріальної супероксиддисмутази (MnSOD2) та Ser49Gly в гені β1-адренорецептора (ADRB1) обстежені 133 новонароджені, із них 73 з групи перинатального ризику (І група) та 60 здорових доношених новонароджених (ІІ група). За результатами обстеження, бівентрикулярна дисфункція встановлена в 19,1 % дітей І групи, серед яких у 4 (5,5 %) обстежених встановлена систоло-діастолічна, у 10 (13,6 %) новонароджених — діастолічна дисфункція шлуночків серця. У 12 (20,0 %) передчасно народжених дітей та в 4 (30,7 %) новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку встановлено гіпокінетичний тип центральної гемодинаміки, що супроводжувалося підвищеними рівнями лактатдегідрогенази і γ-глутамілтрансферази в сироватці крові та змінами діастолічного наповнення шлуночків серця. Встановлена наявність асоціації між генотипом СС поліморфізму гена еNOS та скоротливою здатністю міокарда лівого шлуночка, інтегральною функцією лівого шлуночка за індексом Теї у передчасно народжених дітей із групи перинатального ризику, носіїв алелі С за поліморфізмом гена MnSOD2 та з легеневою гіпертензією, в неонатальний період. Наявність генотипу GG поліморфізму гена ADRB1 можна вважати предиктором розвитку гіпокінетичного режиму центральної гемодинаміки.