Світ після COVID-19: демократія VS авторитаризм

О Красівський,П Петровський

doi:10.33990/2070-4011.66.2021.233442

Abstract

Розглянуто проблему розвитку світового порядку, становлення політичного ладу суспільств після COVID-19. Доведено, що кризи в Європі ХХ ст. спричиняли появу як авторитарних, так і відновлення альтернативних демократичних режимів. Визначено, що COVID-19 може стати поворотним моментом епохи глобалізації, втрати довіри до демократії та зміцнення авторитаризму.

Highlights

Проте основою кризи були фундаментальні причини, враховуючи макроекономічні, мікроекономічні та інституційні, передусім: світовий дисбаланс; політика низьких процентних ставок та пов’язана з цим кредитна експансія, яка супроводжувала пом’якшення монетарної політики і є однією з типових умов фінансових криз; надлишок ліквідності в економіці США; втрата зв’язку між зростанням вартості фінансових активів і підвищенням продуктивності праці; неадекватна бюджетна політика; мікроекономічні чинники та інституційні причини; глобалізація світової економіки [5]
Поширюючись, криза COVID-19 дискредитує традиційну політику та інституції, що сприймається широкими верствами населення як системна невдача, місце демократії займає популізм, риторика якого спрямована на захоплення влади і може бути посилена в різних місцях

Summary

Introduction

Була не лише найбільш руйнівною економічною кризою в історії багатьох країн, але й стала причиною посилення міжнародних суперечностей, що у підсумку призвело до Другої світової війни. Проте основою кризи були фундаментальні причини, враховуючи макроекономічні, мікроекономічні та інституційні, передусім: світовий дисбаланс (дефіцит поточного рахунку США поряд із профіцитами та значними обсягами валютних резервів у Китаї і країнахнафтоекспортерах Перської затоки, глибока і зростаюча соціальна нерівність); політика низьких процентних ставок та пов’язана з цим кредитна експансія, яка супроводжувала пом’якшення монетарної політики і є однією з типових умов фінансових криз; надлишок ліквідності в економіці США; втрата зв’язку між зростанням вартості фінансових активів і підвищенням продуктивності праці; неадекватна бюджетна політика; мікроекономічні чинники та інституційні причини; глобалізація світової економіки [5].

Results

Conclusion