Abstract

У статті представлено порівняльну характеристику траєкторій розвитку приміських просторівКиєва та Вінниці в контексті соціальної диференціації мешканців та просторових конфігураційстабільних і мінливих їх повсякденних практик. Проаналізовано повсякденні практики мобіль-ності, проживання, споживання, трудової діяльності, відпочинку та дозвілля, освіти, громадськоїдіяльності, зокрема самоорганізації на рівні приміської громади. Ключовими дослідницькимиінструментами вибрано спостереження за активністю місцевих мешканців у визначених лока-ціях та анкетування і інтерв’ювання респондентів, які репрезентують потенційно відмінні заспектром повсякденних практик соціальні групи місцевого населення у дихотоміях «старожили–новосели», «мешканці старої (історичної) забудови – мешканці нової забудови», «мешканці садиб-ної забудови – мешканці багатоповерхової забудови». Виявлено, що в умовах гіпертрофованого розвитку ринку нерухомості приміський простір зазнає швидкої трансформації в контексті щіль-ності забудови, концентрації мешканців, диверсифікації та концентрації закладів харчування,торгівлі, диверсифікації освітніх та медичних послуг. Визначено, що конфігурації повсякден-них практик мешканців приміської зони пов’язані з їх соціальним статусом і за своїм спектромта просторовою конфігурацією відрізняються у мешканців старої (історичної) та нової забудов.Показано, що на конфігурацію повсякденних практик чинить вплив також тип та поверховістьзабудови, вік та сімейний статус мешканців, їх попереднє місце проживання (регіон, міська чи сіль-ська місцевість), а також мотивація до переїзду в передмістя. Визначено три найпоширеніші типипросторових конфігурацій повсякденних практик: зосередження переважно в місті та незначноюмірою у передмісті; зосередження однаковою мірою як у передмісті, так і в місті; зосередженняпереважно в передмісті та частково в місті. Виявлено, що у приміських просторах спостерігаєтьсяпоєднання сучасних рис міського способу життя і традиційних складників сільського способужиття, розмивання традиційної місцевої ідентичності. Підтверджено, що повсякденні практикимешканців передмістя поступово трансформуються, взаємопереплітаються, гібридизуються. Від-повідно, приміські простори посилюють внутрішнє різноманіття, мозаїчність, характеризуютьсягетерохронністю розвитку окремих своїх просторових та функціональних складників.

Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call