Abstract
«Brainstorming» is one of the innovative interactive methods, which is widely represented in modern literary didactics (at the level of teachers’ apos; syllabus), but has not found its theoretical and philological justification. The author of the article tries to adapt its featuresto the specifics of literary education, to outline the theoretical patterns of application in the study of literature. Using the general characteristics of «brainstorming», he establishes commons with literary theories that emphasize the polyphony of artistic material, theinexhaustibility of meanings encoded in the verbal contexture of a literary work. According to the author, the use of the method is also important because of peculiarities of students’ interpretive activity, which often tends to produce a significant number of explanations and ideas that arise in the process of artistic sources discussing in literature lessons. There with the article analyzes the ways of using «brainstorming» by teachers-practitioners, highlights the shortcomings that occur. However, the main significance of the scientific material is that it for the first time outlines possible options for the application of «brainstorming» method, based on the immediate needs that arise in the process of students’ apos; study of literary sources. These include studentsʼ apos; explanations of the content and functional role of individual artistic elements, establishing links between artistic elements or specifics of artistic vision of different writers, classification of formal aspects of literary material, holistic assessment of writer’s phenomenon or group of artists, search for options for solving the problem depicted in the work of art, developing of a collective creative product by students. In all these cases, according to the author of the article, the «brainstorming" method can play its productive role, allowing to identify the content and formal diversity of literary material,and each studentsʼ apos; own understanding of what is read.
Highlights
Значна кількість проаналізованих планів-конспектів свідчить, що вчителі-словесники намагаються використовувати його в процесі вивчення художніх творів із метою надати
Широкий спектр тверджень існує під час «мозкового штурму», якщо завдання полягає в тому, щоб оцінити феномен одного автора чи групи письменників, провести між ними зіставлення
Застосування цього методу узгоджене з розумінням літератури як поліфонічного явища, що надає простір для широкої інтерпретації, та інтелектуальної діяльності учнів, схильної продукувати індивідуальні пояснення в процесі осмислення літературного матеріалу
Summary
«Мозковий штурм» – популярний метод активізації навчальної діяльності школярів на уроках літератури в сучасній школі. Деформація «мозкового штурму» помітна й тоді, коли відповідь учнів зводиться до однозначності (так / ні) або його використовують у ситуаціях, які не потребують значних інтелектуальних зусиль великої кількості школярів. Cлід розуміти: названий метод необхідний тільки тоді, коли існує потреба у творчому пошуку, у розширенні горизонту осмислення процесів і явищ, зокрема літературних творів, їх художніх елементів, а також у створенні якісно нового продукту, яким на уроці літератури можуть бути художні тексти, народжені колективною фантазією школярів.
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callDisclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
