Abstract
This paper is focused on architecture of software implementation of natural-language knowledge base within the context of modeling of human individual speech system, which is appears as a basis for information natural-language technologies. The architecture is designed taking in the account basic language structure acquired as a result of researches on system level of organization of human speech activity. In context of knowledge base this structure is a primitive element of knowledge. Structural and functional description of core components of knowledge base, process of their interaction and possible extensions are described in detail. The transition from indivisible text objects to structured objects is presented and described, the BSSS implementation in context of OOP paradigm is presented. Also the necessity of implementation or emulation of basic version of linguistic processor as prerequisite for subsequent development of KB is stated. Aside of this, topics of creating of markers net for refinement of search semantics and accessory parts of KB which can be used by linguistic processor in process of synthesis and analysis of text fragments are raised.
Highlights
В сучасному свiтi науковi галузi тiсно iнтегрованi, а мiждисциплiнарний дiалог набув важливого креативного потенцiалу
Оскiльки в переважнiй бiльшостi прикладiв структура заснована на правилах класичної лiнгвiстики, а в деяких випадках взагалi лише на авторському баченнi, що не пiдтверджене теоретичними засадами [4], опис такої структури мiстить або вiдносно велику кiлькiсть виключень, що нiвелює її переваги для автоматизацiї, або таку ж кiлькiсть обмежень, що дуже обмежує сферу її використання
Категорiї часу та простору в iнформацiйних природно-мовних технологiях
Summary
В сучасному свiтi науковi галузi тiсно iнтегрованi, а мiждисциплiнарний дiалог набув важливого креативного потенцiалу. IПМТ орiєнтованi на моделювання однiєї з найскладнiших форм iнтелектуальної дiяльностi людини — її мовленнєвої здатностi, i лежать на стику технiчних та гуманiтарних дисциплiн. З цього можемо зробити висновок що для бiльш-менш адекватного якiсного моделювання мовленнєвої дiяльностi людини ми повиннi враховувати у повному обсязi особливостi IМС. Як було вказано в попереднiй статтi авторiв [2], для моделювання мовленнєвої дiяльностi людини необхiдно сформувати обидвi складовi IМС: лiнгвiстичний процесор (ЛП) — як сукупнi знання c Ю.I. Кисленко, Д.С. Щодо мовної органiзацiї, так i базу знань (БЗ) — де у людини накопичуються всi знання щодо довкiлля, в якому людина живе. БЗ, що розглядається в рамках статтi, орiєнтована на опрацювання природно-мовної iнформацiї i, звiсно ж, зберiгання знання на мовному рiвнi. Аналiз представлених у наукових статтях та практичних проектах рiшень щодо збереження природно-мовної iнформацiї дозволяє зробити висновок про те, що такi рiшення в основному знаходяться ще в зародковому станi i не вирiшують поставлених задач в повнiй мiрi
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
