Abstract
Обґрунтовано розуміння едафічної сітки Крюденера-Погребняка як сполученої класифікації лісів і грунтів у межах однорідних за кліматом регіонів. Вихідним пунктом є виділення зон, у горах – висотних поясів. Подібні за складом типи лісу в різних зонах, наприклад соснові бори, рекомендовано відносити не до однакових, а до аналогічних типів, характеризуючи їх специфіку в різних зонах.
 Вивчення грунтів як середовища існування потрібно проводити з наголосом не тільки на їхню генетичну приналежність, оцінювану за будовою верхніх горизонтів, але, насамперед, на їхній мінеральний склад, що проявляється через гранулометричний склад, який визначає рівень забезпеченості грунтів елементами живлення рослин і водно-фізичні властивості.
 Більшість високопродуктивних насаджень у різних зонах приурочені до ділянок, які знаходяться на шляхах міграції грунтового стоку, що створює на них своєрідні умови природної гідропоніки. Так, зокрема, Брянський масив приурочений до земель, по яких йде міграція багатого мінеральними сполуками стоку зі Середньоросійської височини в низинне Полісся. Більше того, стійке співіснування лучних степів і дібров в Лісостепу зумовлено тим, що діброви формуються на корінних берегах річок, на яких концентрується грунтовий стік різної інтенсивності з вододілів. Звичайні ґрунтові дослідження не дають змоги виявити наявність такого стоку. Про нього можна судити за помітно більшою зволоженістю грунтів у найбільш посушливі періоди вегетації.
 Найбільш важливим є встановлення лісовими типологами факту того, що вся зональна і внутрішньозональна різноманітність природи зумовлена родючістю поверхні Землі, відмінностями в її забезпеченості екологічними ресурсами. Встановлено жорстку зумовленість складу і продуктивності лісових насаджень трьома основними лімітованими екологічними ресурсами клімату і грунтів – теплом, вологою і живленням, які формують в підсумку той чи інший рівень родючості середовища. Взаємно зумовлені лісотипологічні класифікаційні моделі лісів та їх середовища, кліматична – в координатах кількості тепла і атмосферних опадів та едафічна – в координатах вмісту основних елементів живлення рослин і доступної вологи в грунті, дають змогу систематизувати зональну і внутрішньозональну різноманітність не лише лісів, але й природи загалом.
Highlights
Воробьев выделил три таксона – тип лесного участка, тип леса и тип древостоя – и определил тип местообитания, названный им типом лесного участка, наиболее крупным таксоном в иерархии лесотипологических таксонов и вызывающее у многих непонимание положение о том, что при одинаковых типах лесных участков, то есть землях, однородных по почвенно-гидрологическим условиям, климат может быть разным, поскольку характер почв во многом определяется климатом
The joint forest typological classification models of forests and their environment such as climatic classification model is concerned with the coordination of the amount of heat and rainfall; edaphic classification model - the coordination of major nutrients content of the plants, and available moisture in the soil, this provides the opportunity to systemize zonal and intrazonal diversity in the forest, and in nature as a whole
Summary
Выделение главных признаков почвогрунтов – обеспеченности пищей и влагой, – положенных в основу классификации, и принцип ее построения – система координат – позволили привести в строгую систему все разнообразие насаждений лесной зоны – от чисто сосновых древостоев на бедных песчаных землях (боры) до ельников (раменей) – на богатых суглинках. Результаты анализа массового сопряженного изучения лесов разных типов и их местообитаний [13, 14] позволили дать количественное обоснование основной классификационной модели лесной типологии – эдафической сетки. Одновременно было установлено, что эдафическая сетка, систематизирующая лесные местообитания по уровню плодородия, их обеспеченности пищей и влагой, представляет очень совершенную модель внутризонального разнообразия природы в целом, поскольку ее шкала трофности жестко сопряжена с минеральным составом поверхностных отложений, являющихся единственным на Земле источником элементов питания для растений, а шкала увлажнения – с рельефом этих отложений. Таблица 1 Фитоиндикационная характеристика разных трофотопов и наибольшие количества (%) Р2О5 и К2О (извлекаемые вытяжкой Гинзбург), определяющие уровень их обеспеченности элементами минерального питания растений
Sign-in/Register to view highlights & summary 
Published Version (
Free)
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call