ЛІБЕРАЛІЗМ ЯК ІДЕЙНО-ПОЛІТИЧНА ОСНОВА ДЕМОКРАТІЇ

Vladimir Fedorchenko

doi:10.17721/2523-4064.2021/4-6/12

Abstract

This article focuses on the essence, political content and forms of democracy. The principles and values of liberalism as ideological and political origins of democracy are revealed. There are analysed ideological sources and basic approaches to understanding democracy as a political value and the reasons for its actualisation in contemporary conditions. There are generalised principles and norms for creating and implementing rules for an all-encompassing and unlimited political dialogue in society and between states as a central idea of the value dimension of democracy.

Highlights

З розвитком суспільства, з’являлося все більше соціальних суб’єктів, інтереси яких визнавалися публічними та так чи інакше включалися в спільний інтерес, а самі ці суб’єкти, функціонально чи ситуативно ставали політичними, з можливістю чи, принаймні прагненням брати участь чи впливати на прийняття управлінських, політичних рішень, тобто на визначення загального інтересу, шляхів та методів його реалізації
Презентуючи та захищаючи різноманітні, часто також групові інтереси суспільних верств, в процесі практичної боротьби політичних сил та, відповідно – ідеологічного дискурсу, в результаті аналізу, критики, заперечення ідеї демократії як вільного політичного спілкування як способу забезпечення найбільш адекватних умов (спільної для всіх) співпраці в політиці, почали використовувати та по різному інтерпретувати ідею демократії, по суті збагативши її новими змістами

Summary

Introduction

Володимир Федорченко, кандидат політичних наук, доцент кафедри політичних наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Київ, Україна) https://orcid.org/0000-0002-3864-9660 e-mail: polit-nauk@ukr.net Слідом за класиками та сучасними теоретиками лібералізму, ми описуємо функції та основне призначення політичної сфери життя суспільства, а державу характеризуємо як політичний інститут, адже політика, як одна з форм такої суспільної взаємодії, сформувалася та функціонує як сфера усвідомлення та реалізації цих спільних інтересів в процесі спілкування, яке відбувається у відповідній – політичній, тобто публічній формі.

Results

Conclusion