Болгарські села Північного Приазов’я у 1941-1943 роках: німецька окупація в етнічному вимірі

Mariya Pacheva

doi:10.33782/eminak2020.3(31).443

Abstract

Аналізу піддано політику окупаційної німецької влади стосовно жителів болгарських сіл Північного Приазов’я. Виявлено, що й у рідному селі, і на примусових роботах у Німеччині, місцеві болгари не мали помітних преференцій за національною ознакою порівняно з іншими жителями регіону. Єдина обставина, що вирізняла болгар, – можливість встановлення зв’язку з історичною батьківщиною з метою пошуку захисту та допомоги. Щоправда, використання цієї можливості не набуло великого поширення. Одним з її виявів стала спроба репатріації деякої кількості таврійських болгар на історичну батьківщину, що завершилася їх примусовим поверненням до СРСР у 1945 р.

Highlights

Друга світова війна залишила глибокий слід у суспільній свідомості українського народу, а отже воєнна тематика продовжує перебувати у центрі громадської уваги, нерідко кристалізуючи діаметрально протилежні погляди
Антифашистський рух Опору на території Запорізької області»7, а також спогади болгар Північного Приазов’я, вміщені у 6 томі книги «Усна історія Степової України»8 та у збірнику «Таврійські історії»9
Запоріжжя)[11], а також усні наративи жителів болгарських сіл Райнівки (Приморського району)[12] та Ботієве (Приазовського району)[13] зібрані у

Summary

Introduction

Друга світова війна залишила глибокий слід у суспільній свідомості українського народу, а отже воєнна тематика продовжує перебувати у центрі громадської уваги, нерідко кристалізуючи діаметрально протилежні погляди. Про збереження колгоспної системи у болгарських селах Приазов’я під час окупації збереглося чимало свідчень. 25 Фонограма спогадів Кулової Антоніни Терентіївни (1925 р.н.), записаних у селі Ботієве Приазовського району Запорізької області 06.09.2002 р.

Results

Conclusion