Формування соціальної компетентності крізь призму психологічних наук

Anton Nazmiiev

doi:10.12958/2227-2844-2019-1(324)-2-96-101

Abstract

Формування соціальної компетентності крізь призму психологічних наук

Highlights

Адлера соціальна компетентність залежить від соціальної адаптації, а саме на рівні емоційного досвіду або інтелекту.
Маслоу формування соціальної компетентності особистості – це активний цілеспрямований процес, адаптивний до навколишнього середовища, зосереджений на пошуку вирішення задач, які у свою чергу мотивують на створення ефективної організації внутрішнього та навколишнього світу (Маслоу, 2002).
Докторович на основі системного відходу розробила і науково обґрунтувала її, визначивши такі компоненти: когнітивно-ціннісний, що передбачає наявність знань, соціальних уявлень, системи цінностей особистості, розуміння соціальної дійсності; емоційно-мотиваційний, який характеризується емоційним ставленням до соціуму та мотивами діяльності (основну роль відіграють мотиви, їх сформованість; розвиток соціально ціннісних та особистісно-значущих мотивів); інтерактивнокомунікативний, що передбачає здійснення продуктивної комунікації з індивідами та групами; виконання різних ролей комунікації; поведінково-діяльнісний, представлений мірою ціннісного ставлення до соціуму через поведінку та діяльність.

Summary

Introduction

Адлера соціальна компетентність залежить від соціальної адаптації, а саме на рівні емоційного досвіду або інтелекту. Маслоу формування соціальної компетентності особистості – це активний цілеспрямований процес, адаптивний до навколишнього середовища, зосереджений на пошуку вирішення задач, які у свою чергу мотивують на створення ефективної організації внутрішнього та навколишнього світу (Маслоу, 2002). Докторович на основі системного відходу розробила і науково обґрунтувала її, визначивши такі компоненти: когнітивно-ціннісний, що передбачає наявність знань, соціальних уявлень, системи цінностей особистості, розуміння соціальної дійсності; емоційно-мотиваційний, який характеризується емоційним ставленням до соціуму та мотивами діяльності (основну роль відіграють мотиви, їх сформованість; розвиток соціально ціннісних та особистісно-значущих мотивів); інтерактивнокомунікативний, що передбачає здійснення продуктивної комунікації з індивідами та групами; виконання різних ролей комунікації; поведінково-діяльнісний, представлений мірою ціннісного ставлення до соціуму через поведінку та діяльність.

Results

Conclusion